Україна закопує гроші на звалищах

25 Травня, 2018
25 Травня, 2018 admin

Україна закопує гроші на звалищах

Щороку, за офіційними даними, українці викидають 11 млн тонн сміття – це приблизно 300 кг на людину. 94 відсотки цих відходів захоронюються.

У Мінприроди триває робота над 10 законопроектами, які стосуються сфери відходів, заявляє міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Один з них – проект базового закону про відходи, ще 9 проектів створюють умови поведінки з відходами в різних секторах.

Одне з нагальних, завдань яке сьогодні є в Україні, – зобов’язати виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Хоча це і передбачено чинним Законом України “Про відходи”, досі не розроблено механізм реалізації цього “почесного” обов’язку виробників, відзначає заступник голови правління ВГО “Зелений Фонд” Зоя Мельник.

В Україні потрібно посилити відповідальність виробників тари, упаковки, яка виготовлена не тільки з пластику та скла, а і з паперу, металів тощо. Кожна компанія, яка виробляє щось, що неможливо переробити в Україні, або те що не зацікавлені збирати, повинні сплачувати податок, кошти з якого будуть іти на фінансування природоохоронних заходів.

Якщо ми порівняємо із законодавством ЄС, то основоположним принципом у сфері управління відходами є зменшення кількості відходів, які спрямовуються на остаточне захоронення. Це досягається шляхом застосування ієрархії поводження з відходами, а саме: 1) запобігання утворенню; 2) підготовка до повторного використання; 3) переробка (рециклінг); 4) інша утилізація, зокрема відновлення енергії; 5) видалення, – коментує юрист-еколог.

Не секрет, що ситуація, яка склалася в Україні з відходами є вкрай незадовільною, зокрема це стосується сфери забезпечення їх збирання, перероблення та утилізації, а також залучення у господарський обіг.

Між тим, як показує досвід залучення відходів у господарський обіг у розвинутих країнах, зазначена індустрія стає все масштабнішою, забезпечує формування значної частини ВВП та створення тисяч робочих місць.

З іншого боку, саме системи збирання, перероблення та утилізації стають джерелом постійно відновлюваних ресурсів, яких так потребує переробна промисловість, – акцентує пані Мельник.

,