Травень 16, 2019 Бекетов Назар

Відмова від пластику на рівні міста, держави та світу

У березні Європарламент ухвалив постанову про заборону на продаж пластикового одноразового посуду та інших дрібниць з пластику.

В Українському парламенті, на жаль, так і не з’явився оновлений рамковий законопроект про відходи, та інші законопроекти в цій галузі які би регулювали використання пластику, утилізацію батарейок та іншого. А тепер про усе докладніше.

За даними Організації Об’єднаних Націй, до 2050 року у Світовому океані пластику буде більше, ніж риби, якщо людство не відмовиться від товарів із нього. Першим борцем із пластиком виступає ЄС. Європарламент ухвалив постанову про заборону на продаж пластикового одноразового посуду та інших дрібниць з пластику, що мають альтернативу.

Про проблему боротьби з пластиковими відходами говорять давно, та поки в Україні таких масштабних заборон на законодавчому рівні немає. Ми маємо унікальний шанс впроваджувати кращі європейські практики у боротьбі за чисте довкілля,
– зазначив Голова ГО “Всеукраїнська організація “Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф” Олег Бондаренко.

Заборона має набути чинності у 2021 році. Після того, як документ опублікують на офіційних ресурсах, країни ЄС матимуть два роки для зміни правил. До того планується провести інформаційну кампанію для населення. Пластиковий одноразовий посуд маркуватимуть спеціальними написами про його шкоду для довкілля.

Також планується поступово замінити у виробництві пластикових пляшок матеріали на перероблений пластик та матеріали, що швидше розкладаються. Окрім того, виробники пластикових пляшок мають подбати про те, щоб корки від них не відокремлювались. Загалом європейська стратегія відмови від пластику розрахована до 2030 року. Її мета – зменшити засміченість морів та океанів, зменшити кількість викидів СО2 в атмосферу та допомогти людям перейти до більш сприятливого для довкілля способу життя”.

Зокрема з 1 квітня у Грузії набула чинності заборона на виробництво, імпорт та продаж поліетиленових пакетів. Тепер в країні дозволено виробляти, імпортувати та реалізовувати тільки ті пакети, які розкладаються у природі. Компанії, які проігнорують заборону, буде оштрафовано на 500 ларі, а це 185 доларів. За повторне порушення штраф сягне 1000 ларі, що дорівнює 371 долару.

Від поліетиленових пакетів нещодавно відмовилися також Австралія та Чилі.

Тішить, що українські міста теж не стоять осторонь фундаментальних екологічних питань. Найбільш активно на дану проблему відгукнулись мешканці західної України. Зокрема, 9 квітня влада Львова провела День без пластику. Усі свідомі мешканці міста Лева в цей день приходили за покупками у супермаркети зі своїми багаторазовими або паперовими торбами для продуктів. Жодних поліетиленових пакетів! Активісти просять львів’ян та гостей міста також відмовлятись надалі і від пластикового посуду.

Ініціатива є частиною програми по скороченню кількості непереробних відходів “Нуль відходівґ”. Таким чином влада міста має намір показати компаніям, інститутам, стартапам, які готові пропонувати торговим мережам якісні паперові замінники, що ринок відкритий. Проте львівські активісти пішли далі і одним днем не обмежились. Тож у місті Лева стартувала тримісячна кампанія “Без поліетилену”. Вона триватиме до третього липня, Всесвітнього дня відмови від поліетиленових пакетів.

В курортному Славську теж заборонили використовувати поліетилен. Таке рішення депутати Славської селищної ОТГ прийняли на черговому засіданні сесії. Поліетиленові пакети планують замінити на паперові пакети та тканинні торбинки багаторазового використання. Відмову від поліетилену будуть запроваджувати поступово, пропонуючи покупцям альтернативні варіанти: біологічні полімерні, паперові пакети чи тканинні багаторазові торби. У Славську планують провести інформаційну кампанію серед населення, у школах, а для господарств запропонують програму матеріального заохочення.

В Україні для належної реалізації Національної стратегії управління відходами до 2030 року, і для імплементації Директив ЄС в сфері відходів та налагодження ефективної системи поводження з відходами в Україні, необхідно оновити законодавство в цій сфері до Європейських вимог.

Українські реалії поводження із побутовими, небезпечними відходами, десятками тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ – вимагають системних нормативних змін, які повинні базуватися на європейських підходах. На жаль, до цього часу поводження з пластиком, одноразовим пластиковим посудом, поліетиленовими пакетами обмежуються тільки місцевими ініціативами Саме рамковий законопроект про відходи так і не був поданий до Верховної Ради, а він закладає правові основи поводження із відходами в Україні, які потім будуть деталізовані в інших законодавчих актах щодо специфічних видів відходів в тому числі і обмеження використання пластикових пакетів, та обмеження використання дрібних виробів з пластику.

За підрахунками експертів, щорічно європейці викидають 25 млн тонн пластикових відходів, з яких менше 30% йде на переробку. Саме тому не лише світовий океан (де 80% всього сміття – це пластик) задихається, уся земля стогне від пластикових відходів і благає про допомогу. Люди повинні нарешті схаменутись, аби наступним поколінням залишити чисту планету. Слід пам’ятати, що боротися з пластиком можливо й самостійно, не чекаючи на заборони від уряду.

24tv.ua

,
X