Жовтень 9, 2018 Бекетов Назар

Як отримати вигоду зі сміття?

160 тис. гектарів в Україні зайнято промисловими відходами. Це вдвічі більше площі Києва. Як зробити так, щоб вони перестали шкодити навколишньому середовищу і почали приносити користь?

Найбільші обсяги відходів – це шлаки металургійних підприємств і попелошлакові матеріали, які утворюються в результаті спалювання вугілля на електростанціях (близько 6 млн т щорічно).

Проблема накопичувалася десятиліттями – ще з радянських часів. Можливість переробки відходів навіть не розглядалася серйозно, відходи просто складували, не замислюючись про наслідки для навколишнього середовища.

Сьогодні, з розвитком технологій і великою увагою до охорони навколишнього середовища, бізнес і вчені починають приділяти питанню більше уваги. Свої ідеї, як перетворити цей непотрібний відхід на корисні матеріали, вони представили на конференції Waste Management 2018, що відбулася цього тижня в Києві.

Добрива з відходів металургії

Відходи металургійного виробництва можуть… сприяти зростанню врожаю сільськогосподарських культур. На підприємстві АрселорМіттал Кривий Ріг вже освоюють технологію випуску меліоранта (аналога добрива) з сталеплавильного шлаку.

“Щорічно на нашому підприємстві утворюється близько 800 тис. тонн сталеплавильних шлаків. Коли ми запропонували переробляти його на меліорант – то отримали у відповідь багато критики. Ніхто не вірив в те, що це можна зробити. Але ми вивчили досвід Німеччини, Бельгії, Франції – там це працює з 70-х років минулого століття, досить успішно”, – розповів Михайло Мостицький, інженер з управління відходами АрселорМіттал Кривий Ріг.

На підприємстві самостійно провели всі необхідні дослідження і виявили, що застосування такого меліоранта здатне підвищити врожайність окремих культур до 2-3 разів! Перша партія в 200 тис. т продукту вже пішла фермерам.

Користь фермерам можуть принести і інші відходи металургів. Так, компанія “Українські мінеральні добрива” планує налагодити виробництво добрив з сульфату амонію, який є побічним продуктом коксохімічного виробництва.

“Ми інвестуємо близько 10 млн доларів в будівництво цеху з гранулювання сульфату амонію в Кривому Розі. 2019 р. відбудеться запуск цього виробництва”, – зазначив Олексій Афанасьєв, генеральний директор компанії “Українські мінеральні добрива”.

Дешеві дороги з шлаку

У всьому світі промислові відходи також допомагають у будівництві надійних і недорогих доріг. З використанням шлаку, утвореного на металургійних підприємствах або електростанцій, будують багатокілометрові сучасні хайвеї, і навіть траса для всесвітньо відомих автоперегонів NASCAR побудована з цих відходів.

“У світі 23% всіх золошлаків використовуються в будівництві доріг. Тому що це дешевий і надійний матеріал. В Україні, де дороги залишають бажати кращого, – 0%. Ми тільки починаємо рух в цьому напрямку, причому ініціативу наразі проявляє тільки бізнес”, – розповіла Ірина Вербицька, менеджер напрямку Екологія компанії ДТЕК.

Так, ДТЕК вже провів дослідження спільно з провідними науковими установами України, які підтвердили необхідні властивості шлаків, і розробили проектно-кошторисну документацію на будівництво першої “пробної” ділянки дороги з шлаків.

У АрселорМіттал Кривий Ріг також зробили тестову ділянку бетонної дороги із застосуванням шлаків – поки на території свого підприємства. Зараз його випробовують на міцність, в тому числі, перевозячи на ньому вантажі БелАЗами і КрАЗами.

Крім доріг, шлаки також застосовуються в будівництві – і в Україні вже зводяться будівлі з застосуванням цього матеріалу. Також відходи тестують як замінник щебеню для насипів, які робляться під час прокладання залізничних колій.

Потрібна допомога держави

Разом з тим, відсоток утилізації шлаків і золошлаків в Україні ще надто малий. Якщо в Європі він перевищує 90%, то у нас – наразі лише від 1,5% до 40% залежно від підприємства. Чому так? У компаніях говорять – через брак уваги влади до цього питання.

“Немає обов’язкових законодавчих документів і стимулів на застосування зол підприємствами будівництва і будівельних матеріалів, цементної промисловості і інших галузей. Без цього складно розраховувати, що ми досягнемо європейського рівня утилізації відходів незабаром”, – говорить Вербицька.

У свою чергу, Крістіан Єригін, комерційний директор компанії UMG Resource навів приклад Японії, де 90% шлаків утилізується в рамках спеціальної державної програми зелених закупівель. 2004 року там ухвалили закон, що стимулює будівельників використовувати, насамперед, відходи.

“У світі одночасно і економлять, і зменшують вплив на навколишнє середовище. Чому ми так не можемо? – запитує він. – Ми не раз зверталися до державних органів з листами, проте поки ми бачимо їх участь тільки на рівні заяв”.

Ще одна проблема, яку належить подолати, на думку Михайла Мостиського, – слабке знання і недовіра до промислових відходів як до сировини. Тут теж, на думку експертів, участь держави могла б полягати в підтримці просвітницької програми.

, ,
X