Цим законопроектом передбачається перехід України до міжнародних стандартів поводження із радіоактивними відходами МАГАТЕ. А це означає, що тепер Україна буде дотримуватися сучасних міжнародних принципів безпеки та міжнародно визнаних норм.

Окрім цього, відповідно до нової класифікації, типи сховищ діляться не на два типи, а на чотири. Також, вартість захоронення радіоактивних відходів має суттєво зменшитись.

Що це означає для України та її майбутнього, прокоментував сайту новин 24 каналу голова правління ВГО “Зелений Фонд” Максим Фролов.

Приєднання до нових стандартів поводження з радіоактивними відходами символізує новий етап розвитку відносин у цій сфері, – зазначає експерт. – Україна є однією з європейських країн із розвиненою системою атомної енергетики. А приєднання до асоціації із Євросоюзом покладає на нашу державу низку зобов’язань щодо підвищення стандартів унебезпечення поводження з такими речовинами, як ядерні відходи. Оскільки Україна ще й досі керується застарілими радянськими техніко-юридичними нормами і протоколами поводження з ними.

Зі слів Фролова, проблема поводження з радіоактивними відходами не є новою в Україні. Ще в 1995 році прийняли відповідний Закон “Про поводження з радіоактивними відходами”. У 2009 році розпорядженням Кабінету міністрів, навіть, було затверджено стратегію поводження з такими відходами. А у 2017 році парламент прийняв спеціальний закон, яким було визначено джерела фінансування видатків, пов’язаних із поводженням із радіоактивними відходами, шляхом внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України.

“Зелений фонд убачає, що це не просто оновлення техніко-юридичного забезпечення у сфері ядерної безпеки. А й новий ступінь захисту населення від дії радіоактивного впливу та іонізуючого випромінювання, який буде здійснюватися на більш високому щаблі”, – наголошує Максим Фролов.