Ця проблема торкнулася також охопила такі країни, як Польща, Литва, Молдова.

Хвойні дерева масово хворіють і сохнуть на Закарпатті
Шпилькові насадження в нашій країні хронічно всихати почали близько 20 років тому. Зараз лісівники та представники лісопатологічних служб пильно стежать за станом ялин та ялиць.

Про таке повідомляють у Держлісагентстві України з посиланням на Закарпатське ОЛМГ.

Перші симптоми хвороби смерекових насаджень лісова охорона почала відзначати в 1990-х роках. Багато вчених пов’язують проблему із зсувом агрокліматичних зон. Про наслідки загальноєвропейського тренда на здоров’ї ялиці розповідає директор Рахівського лісодослідного господарства Володимир Приступа.

У минулому році повалена буреломом смерека стала легкою здобиччю стовбурових шкідників, а виною тому – несприятливі погодні явища у вигляді ураганних вітрів, що викликали вітровали і буреломи, посухи та пов’язані з ним зміни гідрологічного режиму, а також хронічне послаблення життєздатності лісових насаджень в осередках кореневих гнилей. Ще одним чинником, що сприяє всиханню ялин, є короїд. Цей шкідник заселяється на ослаблених насадженнях і посилює процес їх загибелі. Він паразитує на великих площах.

Як стверджують у Закарпатському ОУЛМГ, пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і методів боротьби зі шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено.

Після буреломів ділянки, де стихія наробила лиха, розчищаються. Лісівники намагаються якомога швидше забирати здоровий ліс аби його не уразив шкідник і на тих лісових площах вже цієї весни або восени забуяє новий молодий. Для боротьби зі шкідником діє Програма робіт з локалізації осередків та регуляції чисельності короїда-друкаря та налагоджено постійне спостереження за розвитком осередків всихання у всіх лісових масивах. В деревостанах, що розташовані в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів, в тих місцях де є автомобільні дороги були проведені санітарно-оздоровчі заходи: вибіркові та суцільні санітарні рубки. Крім, того для недопущення поширення короїда-друкаря щорічно викладається значна кількість феромонних пасток. У штучних ялинниках створена серія постійних дослідних стаціонарів з переформування їх у змішані структуровані і наближені до корінних деревостани.

Джерело: http://zakarpattya.net.ua