Екоінспекція за зачиненими дверима

27 Січня, 2020
27 Січня, 2020 admin

Екоінспекція за зачиненими дверима

Чому підприємства-забруднювачі масово ігнорують державних інспекторів

За останніх два тижні продовжується масовий недопуск Державної екологічної інспекції на підприємства. Великі підприємства-забруднювачі продовжують щодня викидати в атмосферу надшкідливі речовини. Численні намагання Держекоінспекції зарадити цьому екологічному свавіллю зазнають краху. І все через прогалини в українському законодавстві. Адже немає законного механізму, який би належно забезпечував допуск і перевірку інспекції. Відновлення довіри до Держекоінспекції, належний правовий статус контролюючого органу – це двосторонній процес, як зі сторони бізнесу так і зі сторони держави. Нова реформована інспекція повинна працювати прозоро, відповідально та не бути джерелом тиску на бізнес, однак повинна об’єктивно забезпечувати дотримання вимог природоохоронного законодавства. З іншого боку бізнес повинен зрозуміти, що без зміни підходів до ведення діяльності, модернізації та підзвітності суспільству і державі він втрачатиме ринки, та можливості розвиватись.

Т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов повідомив, що за останній тиждень отримали ще п’ять «недопусків» Держекоінспекції до перевірок у Чернігівській, Волинській, Житомирській, Харківській і Кіровоградській областях. «Останній випадок, перевірка АЗС ТОВ Петрол-Еко, ТОВ Петрол-К в межах протидії нелегальному обігу пального за дорученням Кабінету Міністрів України. Це кричущій випадок, коли навіть особистий контроль з боку КМУ не є аргументом для суб’єктів господарювання, – наголосив Фірсов. – Ми продовжуємо фіксувати всі випадки «недопусків». І збиремо аналітику за попередні роки. Як тільки зміниться законодавство (проект вже готовий), ми обов’язково вийдемо на перевірки цих суб’єктів».

Така кричуща вседозволеність керівників промислових забруднювачів продовжує відбуватись навіть після затвердження Міністерством енергетики та захисту довкілля України уніфікованої форми акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного контролю, щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

За останній період в Україні, саме відсутність такої діючої уніфікованої форми акту була основною “підставою” для недопуску підприємствами-забруднювачами представників ДЕІ до перевірки та зводила нанівець діяльність Держекоінспекції. Прийняття Акту, звичайно не вирішує усі проблеми з недопуском інспекторі та все ж дає певну надію на невідворотність покарання тих підприємств – забруднювачів, які користуючись відсутність дієвого Закону про природоохоронний контроль надалі забруднюють довкілля.

Саме новий Закон про екологічний контроль повинен стати найдієвішим механізмом впливу на злісних забруднювачів навколишнього середовища.

Щодо прийняття уніфікованої форми акту, то МБО Екологія. Право. Людина у «Біла книга про реформу екологічного контролю» зазначає, що такі акти повинні бути скасовані, оскільки вони не дозволяють зафіксувати шкоду, заподіяну довкіллю, відобразити всі обставини справи. Здебільшого в актах лише фіксується наявність того чи іншого дозволу, проте не перевіряється, чи діє суб’єкт реально в межах дозволу та чи насправді володіє всіма очисними спорудами, фільтрами тощо.

Для ефективної роботи інспекторів необхідне прийняття спеціальної форми акту, яка дозволить відображати, фіксувати реальний вплив на довкілля. На підставі такого акту інспектор повинен мати право – тимчасово забороняти (обмежувати) діяльність суб’єкта господарювання (припиняти), та   отримати відповідну ухвалу суду. Таким чином буде відбуватись попередження негативних наслідків для життя та здоров’я населення та для довкілля.

Також для ефективної роботи інспекторів необхідно реалізувати обов’язкові планові перевірки великих підприємств-забруднювачів притримуючись Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди, яка впроваджує в ЄС вимоги щодо інтегрованого запобігання та контролю забруднення. В рамках впровадження в Україні Угоди про Асоціацію з ЄС, слід імплементувати і європейські вимоги щодо контролю великих промислових забруднювачів.

Зокрема у Директиві йдеться про те, що частота планових перевірок визначатиметься, відповідно до ступенів ризику для довкілля. Інтервал між двома перевірками об’єктів з найвищим ризиком не перевищує один рік та 3 роки, для тих, які становлять найменшу загрозу. Окрім того, у Директиві ЄС зазначено, якщо під час перевірки виявлено порушення, впродовж шести місяців буде здійснена ще одна перевірка.

Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” відповідно до статті 5 також визначає періодичність планових заходів контролю відповідно до ступенів ризику, які визначаються у встановленому порядку. Однак цим законом передбачено, що планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику не частіше одного разу на два роки. Очевидно такі положення потребують перегляду, особливо якщо це стосується великих підприємств забруднювачів. 

У Директиві також зазначається, що держави члени ЄС встановлюють систему екологічних перевірок установок, спрямованих на дослідження повного спектру відповідних впливів на довкілля. Держави-члени забезпечують охоплення всіх установок планом екологічних перевірок на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також забезпечують регулярний перегляд зазначеного плану та, де доречно, його оновлення.

фото РБК – Україна, Краматорський феросплавний завод

Експерти також наголошують, що оновлений закон про екоконтроль повинен передбачати серйозну систему штрафів для злісних забруднювачів екології. Адже сьогоднішні штрафи просто смішні. Для прикладу візьмемо Краматорський феросплавний завод, який минулого місяця не допустив державну інспекцію для перевірки. Підприємство має сплатити офіційний штраф за недопуск в розмірі 750 грн. Звісно, що й наступну перевірку тут зустрінуть із зачиненими дверима. Адже значно легше сплатити такий копійчаний штраф, аніж показати інспекторам купу прогалин у власній діяльності. І так діятимуть на усіх підприємствах, доки система штрафів не зросте в десятки, а той сотні разів!

Ще одним важливим пунктом для ефективної роботи Держекоінспекції повинен бути правильний механізм господарсько-правової відповідальності. Тобто штрафи повинна сплачувати не фізична особа за адміністративне правопорушення, а суб’єкт господарювання і такі штрафи мають бути значно більшими. Крім того, недопуск інспекції до перевірок мав би мати і інші наслідки для суб’єктів господарювання окрім штрафів, наприклад, анулювання або призупинення документів дозвільного характеру.

Т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов також пропонує посилити відповідальність статтею у Кримінальному кодексі України. «Ось тоді екоконтроль буде здійснюватись без перепон!» – переконаний Фірсов.

Бекетов Назар, заступник голови правління ГО “Всеукраїнська організація “Зелений Фонд”. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф”
,