Дихайте — не дихайте. Чому ВООЗ назвала повітря загрозою людству

16 Липня, 2019
16 Липня, 2019 admin

Дихайте — не дихайте. Чому ВООЗ назвала повітря загрозою людству

Щорічно Всесвітня організація охорони здоров’я(ВООЗ) складає список десяти глобальних загроз — одні людина продукує самостійно, інші вирішити не має сили. Найбільш серйозна загроза 2019 року — забруднення повітря. Запахи, смог, задимленість — ми одразу відчуваємо, коли з повітрям щось не так. Відмовитися від нього неможливо, але й обрати, чим дихати, не можна. Як бути?

«Невидиме зло»

Дев’ять з десяти осіб у світі дихають недостатньо чистим повітрям. Настільки «недостатньо чистим», що, за оцінками ВООЗ, щорічно 7 мільйонів вмирають передчасною смертю через екологічні проблеми. Це друга за чисельністю причина смертності від неінфекційних захворювань (НІЗ),після тютюнопаління. Забруднення повітря стосується не тільки вулиць, але й повітря всередині приміщень — у 2016 році понад півмільйона смертей були зумовлені сукупною дією цих факторів.

Природа та наслідки забруднення

Забруднення повітря — це зараження повітря хімічними, фізичними або біологічними речовинами, що змінюють природні властивості атмосфери. Основні забруднювачі — тверді частинки (PM), озон (O3), двоокис азоту (NO2) і двоокис сірки (SO2). Особливо небезпечна наявність у повітрі твердих частинок діаметром менше як 10 та 2,5 мікрон (PM10 і PM2.5). Вони проникають в легені та кров, впливаючи на серцево-судинне і респіраторне здоров’я.

Найбільш серйозна загроза 2019 року — забруднення повітря.

Забруднене повітря провокує неінфекційні недуги — хвороби серцево-судинної системи, діабет тощо.Як причина 70% смертей у світі, вони посіли друге місце в списку глобальних загроз. Окрему групу «підвищеного ризику» в структурі смертності від цих захворювань складають люди у віці 30−69 років, які проживають у країнах, що розвиваються, і країнах із низьким рівнем доходу. На їхню долю припадає 15 млн смертей щорічно, і близько 7 млн з них — курці, які отримують «подвійну» дозу шкідливих речовин.

Тютюнопаління само собою є чинником забруднення повітря — в димі сигарети міститься 7000 шкідливих речовин. Потрапляючи в повітря, частинки осідають на одязі, меблях і шкірі курця, а згодом поширюються в приміщенні. Свою «життєдіяльність» вони зберігають аж до декількох місяців. При забрудненні повітря продуктами горіння не варто забувати й про вплив тютюнового диму на організм некурців — від пасивного куріння щорічно вмирає 1 млн.

«Життєва необхідність»: як убезпечити себе в умовах забрудненості

Зробити повітря чистішим в один момент не вийде, але можна задуматися про боротьбу з численними джерелами забруднення: сільське господарство, енергетика, транспорт, промисловість, комерційна діяльність і відходи, спалювання твердого палива в домогосподарствах.

Для розв’язання проблеми слід обрати стратегічний підхід, що являє собою концепція harm reduction (зменшення шкоди). Вона об’єднує три рівні: державний, громадський і корпоративний. Коли кожен з них працює на єдину мету, досягти її стає простіше.

Фото: Depositphotos_SergeyNivens

Як harm reduction працює на практиці

Утилізація, переробка та повторне використання відходів зберігають екологію та значно знижують грошові витрати. Тому ефективними можуть бути реалізація стратегії скорочення викидів в атмосферу і введення вимог до бізнесу щодо встановлення очисних споруд.

Наприклад, обсяг викидів CO2 текстильною промисловістю щорічно складає понад мільярд тон. Це більше, ніж від судноплавства і всіх міжнародних перельотів разом. Не варто забувати й про використання токсичних хімічних речовин на виробництві та тонах мікропластику, який виходить з текстильних волокон. Одне з рішень — економіка з безвідходним виробництвом. Суть її проста: залучені у виробництво ресурси повинні повторно використовуватися. Так налагоджує своє виробництво концерн H&M, який після шквалу критики вирішив змінити стратегію сталого розвитку.

Утилізація, переробка та повторне використання відходів зберігають екологію і значно знижують грошові витрати.

Друге питання на порядку денному — зниження токсичності виробництва. 79 світових брендів зобов’язуються до 2020 року замінити шкідливі речовини, що утворюються при виробництві, нейтральними. Допомогти їм розібратися готові Greenpeace Detox. Ця організація консультує підприємства з метою налагодити виробництво без використання токсичних речовин.

У містах одним з найбільш критичних чинників забруднення є вихлопні гази.Для зниження їх рівня необхідно розробляти таку інфраструктуру, шо допомагала б обладнати пішохідні та велосипедні мережі, організувати міжміське залізничне сполучення. Так городяни зможуть вільно відмовитися від автомобіля. Наприклад, в Німеччині великі міста вводять заборону на в’їзд на свою територію автомобілів із застарілими дизельними двигунами.

«Зелені ініціативи» — ще один підхід, який в межах стратегії дозволить запустити процес змін. Серед них: використання альтернативних джерел енергії для забезпечення життєдіяльності міст, сортування сміття, підвищення енергоефективності будівель, перетворення міст на eco-friendly.

У питанні альтернативних джерел розвинені країни вже пішли далі використання енергії відновлюваних джерел. Як новий спосіб вчені розглядають температуру людського тіла. Шведська компанія Jernhusen кілька років тому придумала, як обігрівати будинок у Стокгольмі теплом тіл пасажирів розташованого поруч Центрального вокзалу. Ще одна ініціатива народилася у американської компанії EnGoPlanet. Встановлені в Лас-Вегасі ліхтарі отримують електрику завдяки кінетичній енергії — акумулятори заряджаються, коли хтось проходить повз.

Фото: Depositphotos_jbryson

Чим дихає Україна?

Світові ініціативи можуть дати позитивний результат і в нашій країні. Однак, попри доведену ефективність, шлях до їх реалізації ускладнений безліччю бар’єрів — починаючи від фінансування і закінчуючи ставленням суспільства до проблем екології.

Щорічно Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського складає рейтинг найбрудніших міст за показником якості повітря. У 2018 «дуже високий» рівень забруднення спостерігався в Маріуполі та Дніпрі; «високий» — в Одесі, Кам’янському, Києві, Кривому Розі, Луцьку, Миколаєві, Слов’янську, Краматорську, Рубіжному, Львові, Запоріжжі, Лисичанську, Херсоні, Кременчуці. Ці міста потрапили в антирейтинг через підвищений вміст шкідливих речовин, зокрема, формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, і домішок — завислих речовин, діоксиду азоту, оксиду вуглецю. Так, у Києві практично щотижня фіксується небезпечний рівень забруднення повітря і деякі з районів столиці стабільно перебувають у «червоній» зоні.

«Зелені ініціативи» — ще один підхід, який в межах стратегії дозволить запустити процес змін.

Небайдужі українці замислюються, що можна зробити спільними зусиллями й формують екорух. Зокрема, займаються дослідженнями та оприлюдненням реальної картини забруднень, як, наприклад, Всеукраїнська екологічна ліга і Центр екологічних ініціатив Екодія. Вони беруть проби повітря, вивчають викиди підприємств, проводять тренінги та прищеплюють екокультуру населенню.

«Свідомий» бізнес теж не залишається осторонь. Наприклад, у Києві є служба таксі, що використовує тільки електрокари. А багато забудовників, підтримуючи еко-тренд, висаджують у своїх комплексах цілі парки. Агропромисловий гігант МХП інвестував у створення еко-орієнтованого замкнутого виробничого циклу і здійснює очищення стічних вод.

Але для масштабних змін турбота про довкілля повинна стати цінністю компанії та закономірним етапом її розвитку, а не просто популярною ініціативою або даниною моді. Те ж саме з суспільством — зусилля ентузіастів повинні позитивно корелювати з інтересами широких мас населення, які все ще переконані, що приписка «еко» це дорого або занадто складно.

Фото: Depositphotos_pikselstock

Сам на сам з проблемою?

Причина забруднення повітря криється не тільки в промисловості й автомобілях, але й у способі життя кожного. Тому лікарі розробили кілька рекомендацій, як знизити рівень впливу забрудненого повітря на організм, навіть в умовах життя в мегаполісі:

1. У безвітряну погоду і за наявності задимленості в повітрі не займайтеся спортом на вулиці, не влаштовуйте прогулянки з дітьми. Краще зробіть вологе прибирання у квартирі.

2. Не стійте над дорогою, поки чекаєте зелене світло біля переходу. Рівень концентрації пилу там набагато вище, ніж, наприклад, за два метри від краю тротуару.

Причина забруднення повітря криється не тільки в промисловості й автомобілях, але й у способі життя кожного.

3. У приватних домогосподарствах важливо відмовитися від твердого палива і переходити на інші види або ізолювати точки спалення, щоб дим не потрапляв у приміщення.

4. Не можна спалювати старі меблі або одяг. При горінні викидаються формальдегід, діоксин та інші небезпечні сполуки.

5. Зверніть увагу на утилізацію відходів. Замість гори поліетилену можна перейти на тканинні мішечки, ходити в магазин зі своєю тарою і пити каву з термокружки.

6. Подбайте про себе і тих, хто вас оточує. Якщо ви курите, пам’ятайте про те, що це шкодить вам і людям поруч з вами. Відмовтеся від куріння в приміщеннях і постарайтеся виключити контакт з сигаретним димом — причиною забруднення повітря і розвитку захворювань. Альтернативні продукти, які виключають горіння тютюну, можуть стати способом мінімізувати ризики. Електронні сигарети та системи нагрівання тютюну виділяють аерозоль замість сигаретного диму, що містить до 90−95% менше шкідливих речовин. Перехід на такі продукти, при неможливості повністю позбутися звички, допоможе зробити крок назустріч «світу без диму».