Глава ГО “Чистий Дніпро” Дмитро Надєєв повідомив, що Україна займає друге місце з кінця серед європейських країн за запасами прісної води. Він передбачає, що якщо ситуація не зміниться, то вже через кілька років Україна буде змушена імпортувати воду. Як приклад він навів Узбекистан, який вже сьогодні значною мірою користується імпортною водою.

На сьогодні в близько 1300 населених пунктів України прісну воду завозять.

Як наголошують представники “Чистого Дніпра”, необхідно прийняти і почати впроваджувати державну програму порятунку Дніпра та інших річок України. Ця програма має включати очищення річок від замулення і заростання, зариблення річок, очищення їхніх берегів та островів, засаджування лісами.

Державне агентство водних ресурсів у рамках водної рамкової директиви ЄС має розробити план управління басейном Дніпра.

Професор, директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко, розповідаючи загалом про стан води в Україні, виділив 6 головних проблем: низьке забезпечення місцевими водними ресурсами, низька якість води в природних водних об’єктах та низький рівень забезпечення системи централізованого водопостачання та водовідведення, нераціональне використання води, вразливість території до прояву шкідливої ​​дії вод, погіршення екологічного стану річкових басейнів, недосконалість управління водними ресурсами, а також військовий конфлікт та окупація Криму.

За його словами, криза управління водними ресурсами і техногенна ситуація посилюються природними причинами.

Ромащенко також підкреслив, що Україна досі не має водної стратегії.

Говорячи про природні причини кризи Дніпра, Дмитро Надєєв зазначив, що в Україні темпи локального потепління перевищують рівень глобального, що призводить до швидкого зміщення кліматичних зон. Тому на місці традиційного лісостепу сьогодні фактично степ, а традиційні степові райони втрачають свій аграрний потенціал.

Він зазначив, що потепління призводить до заростання, цвітіння і здрібніння головної водної артерії України – річки Дніпро. Серед негайних заходів, які необхідно вжити для порятунку річки – запустити проекти з отримання енергії з синьо-зелених водоростей, бурхливий розвиток яких у теплі місяці призводить до майже повного заростання мілководдя.

“Кількість таких водоростей на 1 куб сантиметр може становити кілька мільйонів одиниць. Основні фактори, які сприяють їхньому росту, – високі температури і мала проточність води. Боротися з ними дуже важко. Абсолютно необхідним кроком має бути державна політика щодо жорсткого контролю скидання миючих речовин у каналізацію, оскільки сполуки азоту і фосфору є каталізатором розвитку ціанобактерій. Незважаючи на те, що вже існує багато технологій використання синьо-зелених водоростей, в Україні вони не застосовуються. Досвід США і Австралії показує, що великі компанії інвестують чималі гроші в проекти зі створення біопалива (біодизелю, зеленого ракетного палива) з біомаси синьо-зелених водоростей. Думаю, що якщо природа нас нагородила таким багатством, то було б розумно це використовувати. Хоча, звичайно, повністю це проблему не вирішить”, – зазначив Надєєв.

Іншим фактором здрібніння річок є розростання вищої водної рослинності. Активісти й екологи наполягають на необхідності виключення з Червоної Книги водяного горіха, розростання якого призводить до обміління річок. При цьому ця паразитична рослина не є рідкісною чи такою, що зникає.

“Офіційні дані площі Київського водосховища – 922 кв. км. Але за останніми замірами площа зменшилася на 100 кв. км і становить 823 кв. км. Щодо Канівського водосховища втрати ще більші, – розповів Надєєв. – Частину цієї площі захопив водяний горіх. У багатьох країнах він став екологічною катастрофою. Наприклад, в Австралії. Або в Румунії, де в дельті Дунаю він захопив майже все”.

Професор Віктор Вишневський підкреслив роль техногенного фактора в забрудненні Дніпра: “Наприклад, у 2017 році в річку скинули 2 км куб стоків, з яких майже половина неочищені або недостатньо очищені води”.

Серед інших заходів із порятунку Дніпра фахівці назвали створення системи закритого водопостачання, вдосконалення системи транспортування води та контроль за стоками.

Як зазначив Надєєв, презентоване дослідження є тільки першим кроком, і в подальшому ГО “Чистий Дніпро” реалізовуватиме проекти з очищення дніпровської води і контролю держорганів за виконанням програми.