Завдання на 2019-й – навчати й інформувати бізнес, громадськість та держслужбовців. Адже за досвідом минулого року найбільше складнощів із ОВД виникало саме через нестачу досвіду застосування нової процедури. Стратегічним пріоритетом є забезпечення належної процедури СЕО в усіх галузях, і перш за все – в енергетиці.
Екологічний нагляд та контроль
Яким би чудовим не було законодавство, без забезпечення системи нагляду за його виконанням результату не буде. Експерти Команди підтримки реформ при Мінприроди розробили законопроект № 9336 «Про Державну природоохоронну службу», який був переданий ініціативній групі народних депутатів України та чекає на перше читання. Попри компроміси, на які доводилося йти, цей документ дуже високої якості та викликає незадоволення, що, за Черчиллем, є свідченням правильності руху. Цінність документа – у тому, що він дає відповіді, як створити дійсно компетентний орган екологічного нагляду та контролю з працюючими повноваженнями правоохоронного органу.
Попереду – складні дискусії і доопрацювання цього законопроекту та його лобіювання. Але це лише верхівка айсберга, оскільки після прийняття закону потрібно буде напрацювати величезну нормативно-правову базу, що дозволить поетапно створити новий орган, і лише коли він почне працювати із 30% кадрового складу – можна буде ліквідувати Держекоінспекцію.
Концепція реалізації державної політики у сфері промислового забруднення
У 2018 році Команда розробила Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, яка пройшла належні консультації із громадськістю та бізнесом. Цей документ стане основою для реформи дозвільної системи в екологічній галузі та стосуватиметься усієї промисловості. У 2019 році ми очікуємо на схвалення Концепції урядом та на початок роботи проекту Федерального міністерства екології Німеччини над розробкою нового законодавства у цій сфері та реалізацію перших пілотних проектів – це дорога і складна робота.
Окрім нового законодавства, у разі виконання Концепції ми очікуємо зменшення обсягів промислових викидів на 22,5% – і не завдяки скороченню темпів промислового розвитку, а завдяки екомодернізації та оптимізації. За 2017 рік підприємства здійснили викид 2,58 млн тонн забруднюючих речовин, 997,35 млн куб. м скидів та утворили 366 млн тонн відходів. При цьому близько 68 000 смертей в Україні спричинені забрудненням повітря (за даними Інституту оцінки та вимірювання показників здоров’я). Отже, є підстави сподіватися, що на 22,5% менше викидів – це 15 300 врятованих у майбутньому життів.
Якщо ж говорити мовою промисловості – то ця реформа передбачає новий підхід до видачі дозволів (один дозвіл – інтегрований, замість купи на різні типи забруднення від різних інституцій), до екоменеджменту підприємств (впровадження найкращих доступних технологій та методів управління) та принципу фінансування – забруднювач платить – ключового принципу екологічного права ЄС.
Державне управління та його цифровізація
Є дві фундаментальні речі, від яких залежить успіх реформ – люди та гроші. Перше з другим пов’язано приблизно так само, як Уроборос («змія, що їсть свій хвіст»), але на порядку денному – реформування системи державного управління та пошук джерел належного фінансування природоохоронних реформ та заходів.
АНАТОЛІЙ КУЦЕВОЛ, директор Команди підтримки реформ при Міністерстві екології та природних ресурсів України. MIND.UA
