При існуючому рівні забруднення, до 2030 року ресурси планети (у тому числі стан атмосфери) будуть нездатні до відновлення. Тому ВООЗ визначила забруднення повітря як одну з трьох глобальних загроз у 2019 році, йдеться в матеріалі ФАКТИ ICTV.

Суспільство високого ризику

У групі високого ризику розвитку захворювань, пов’язаних із забрудненням повітря, – всі мешканці міст. Найбільш уразливі – жінки, діти та люди похилого віку. Забруднене повітря збільшує ризики розвитку респіраторних інфекцій, серцево-судинних захворювань, інсульту та онкології.

Нещодавні дослідження показали, що токсичне повітря так само шкідливе для вагітних, як і куріння: підвищений рівень забруднення діоксид азотом збільшує ризик викидня на 16%.

Джерела забруднення

(Мапа світового рівня забруднення повітря, Yale University)

Джерела забруднення повітря поділяються на біологічні (пилок, бактерії, алергени, грибок і пліснява) і хімічні (діоксид азоту (NO2), окис вуглецю (CO), формальдегід, свинець, озон). Остання група велика – це гази від нагрівальних приладів і плит, викиди автомобілів і електростанцій, газ, який утворюється під час спалювання речовин.

Якість повітря оцінюється державними органами – наприклад, в Україні дані регулярно публікуються на сайті Служби з надзвичайних ситуацій. Але мало хто знає, як саме склад повітря впливає на організм. Тому існує велика кількість міфів.

• Міф 1. Забруднення повітря присутнє, тільки якщо ви можете його побачити. Пилок і спори плісняви – це мікроскопічні алергени. Їх не знайти без спеціального обладнання.
• Міф 2. Якість повітря в приміщенні краще, ніж на вулиці. Управління з охорони довкілля (США) стверджує, що якість повітря всередині приміщення може бути в 2-5 разів гірше, ніж зовні.

Відповідно до Керівництва ВООЗ з якості повітря в приміщеннях, існує три типи забруднень: біологічні (вогкість і пліснява), хімічні та такі, що виділяються в результаті спалювання палива. Їхній вплив на організм призводить до головного болю, втоми, нудоти, подразнення слизових.

• Міф 3. Сезонні алергени можна знайти лише поза будинком. 90% будинків містить три та більше алергенів: пилок, лупу домашніх тварин, пилових кліщів, плісняву, тощо.

Багато джерел забруднення атмосферного повітря не можуть контролюватися окремими людьми та вимагають консолідованих дій з боку влади на місцевому, національному і регіональному рівнях.

Є багато прикладів успішної політики щодо зменшення забруднення повітря в таких секторах, як транспорт, міське планування, енергетика та промисловість. Всі ці заходи пов’язані зі змінами в законодавстві та політиці держави, на яку ми безпосередньо не впливаємо.

Але кожен може почати з декількох простих кроків. Можна займатися “плогінгом” (очищенням території під час прогулянок), встановити в будинку контейнери для сортування сміття, мінімізувати негативний вплив побутових джерел забруднення повітря в будинку (свічки, газова плита, тостер, побутова хімія і навіть лак для волосся) за допомогою провітрювання та вологого прибирання.

Зазначені побутові дрібниці виділяють велику кількість дрібних часток – у випадку зі свічками, плитою і тостером – це продукти горіння, зокрема вугільні частки, у випадку з побутовою хімією – дрібні фракції хімічної речовини. Особливо варто бути уважними з розпилювачами – не використовуйте пульверизатор, а нанесіть засіб безпосередньо на поверхню за допомогою губки.

До джерел забруднення повітря в приміщенні також відносять сигаретний дім. Наприклад, якщо ви курите в приміщенні та не можете привчити себе виходити на вулицю або кинути звичку цілком, експерти рекомендують використовувати підхід harm reduction і переходити на бездимні альтернативи. Ці продукти виключають пасивне куріння – під час їх використання не виділяється дим.

Підхід harm reduction орієнтований на зменшення шкоди шляхом застосування альтернативних продуктів. Відносно куріння мова про використання електронних систем. Японія – піонер у цьому підході: напередодні Олімпіади-2020 тут зробили суворішими правила куріння в громадських місцях, в той час як електронні системи не заборонені.

Щоб переконатися у відсутності пасивного куріння при використанні альтернатив, вчені інституту Public Health England провели експеримент, порівнявши вплив диму сигарет і аерозолю на організм людини.

До слова, куріння – причина смертей більше ніж 7 млн осіб у світі щорічно. З них майже 1 млн – наслідок пасивного куріння.

забруднення вод, забруднення повітря