Чому український бізнес боїться посилення повноважень екологів-ревізорів?

20 Грудня, 2018 admin

Чому український бізнес боїться посилення повноважень екологів-ревізорів?

В Україні планують посилити покарання за забруднення навколишнього середовища. Ця новина серйозно стурбувала українських бізнесменів, йдеться в матеріалі ETCETERA.MEDIA

ДОВГО І НЕЕФЕКТИВНО. Зараз в Україні діє мораторій на екологічні перевірки приватних фірм. Для проведення екологічної перевірки підприємства необхідно, щоб незадоволені громадяни офіційно подали на нього скаргу. Після цього Державна екологічна інспекція звернеться до Державної регуляторну службу. Та, своєю чергою, попередить підприємство про майбутню перевірку. Між усіма цими етапами нерідко проходить кілька тижнів, а весь процес може затягнутися на місяці.

При цьому штраф за забруднення навколишнього середовища становить 100 неоподатковуваних мінімумів (1,7 тис. гривень). Це смішна сума для будь-якого підприємства.

ДАЄШ БІЛЬШЕ! Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак упевнений, що дію мораторію необхідно скасувати, а штрафи – підвищити. Причому підвищувати суму штрафу пропонують відразу в 100 або навіть у 1000 разів.

МОРАЛЬНО ГОТОВІ. В Україні понад 5 тис. нелегальних сміттєзвалищ. Стан водних і земельних ресурсів, чистота повітря теж наближаються до критичної точки. Бізнесмени часто не обтяжують себе установкою очисних споруд і фільтрів, просто скидаючи відходи виробництва в навколишнє середовище.

Найбільш екологічно безвідповідальними в Мінекології називають Буковину, Хмельницьку, Кіровоградську, Херсонську та Одеську області. Більше інших завдають шкоди природі і здоров’ю людей агропідприємства і тваринницькі ферми. Вони застосовують пестициди, добрива та організовують стихійні скотомогильники.

ПЕРЕВІРКА ЧИ РЕКЕТ? Плани Мінекології викликали невдоволення у представників українського бізнесу. Підприємці вказують на складне економічне становище, невигідні умови для бізнесу в Україні та корупцію в держорганах.

На думку глави Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, після прийняття нових норм тиск на підприємців і можливості для корупції зростуть. Аграрій зазначив, що навіть зараз, коли про перевірки повідомляють заздалегідь, неможливо уникнути причіпок інспекторів.

Козаченко впевнений, що такими методами держава просто має намір наповнити казну. Навіть при нинішніх розмірах штрафів за вересень-жовтень 2018 року Держекоінспекція за результатами 3143 перевірок перерахувала до Держбюджету 867 тис. гривень. А якщо штрафи збільшать у сотні разів, бюджет отримає чималу суму.

НЕ БЕЗ ГРІХА. Держекоінспекцію, дійсно, є в чому дорікнути. Зокрема, її екс-глава, Андрій Заїка, звинувачується у вимаганні, тиску на бізнес та декларуванні недостовірної інформації. За даними САП і НАБУ, головний екоінспектор України «забув» вказати в декларації майно на 60 млн гривень.

Крім того, одним з останніх скандалів, пов’язаних зі службою, стали скарги Європейської Бізнес Асоціації на перешкоджання в декларуванні товарів у портах України. Ревізори нібито безпідставно відмовлялися ставити штампи в екологічних деклараціях.

ЧИМ ОБЕРНЕТЬСЯ? Розроблений Мінприроди законопроект №8026«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо впровадження європейського досвіду щодо здійснення державного природоохоронного контролю)» вже знаходиться в парламенті і чекає розгляду.

Те, що у Верховній Раді знайдеться чимало противників закону, не викликає ніяких сумнівів. Але якщо його все-таки приймуть, Держекоінспекція стане одним з найвпливовіших перевірочних органів для українського бізнесу. За словамиекономіста Андрія Новака, бізнесмени будуть боятися її навіть більше, ніж нинішніх перевірок дотримання норм трудового законодавства.

, , , ,