Нещодавно Верховний Суд України нарешті визнав передачу ділянки під забудову на території Сирецького гаю незаконною. Тому рішення про привласнення землі розміром 0,10 га скасували. Довга тяганина з вирішенням цієї проблеми – не нове явище для України.
Чому справи щодо незаконного будівництва такі затяжні? Як можливо змінити ситуацію? Коментує голова ВГО “Зелений Фонд” Максим Фролов.
Таке рішення суду не створює новий механізм захисту прав громадян на користування зонами для відпочинку. Все регулюється чинним законодавством, – говорить експерт. – Чинні земельне і екологічне право мають добру систему відновлення порушених прав громади на рекреаційні об’єкти зони. Притягти винних осіб до відповідальності на сьогодні не є складною задачею. Проте, питання в іншому: чи є державна воля до реалізації таких приписів?
Важливо, що ця проблема навіть не стосується права. Зазвичай, юридичний механізм діє за наявності потрібних норм та відповідальних органів. Ці елементи захисту земельних і екологічних прав в Україні на сьогодні є. Ми маємо розгалужене і доволі суворе екологічне і земельне законодавство. Створені численні бюрократичні органи, що охороняють екологічні права громадян – різноманітні міністерства, агентства, державні служби тощо. Але чомусь ці механізми не працюють. І нещодавнє рішення Верховного Суду тому підтвердження. Знадобилося кілька років судової тяганини, аби елементарна справа про незаконну забудову у зеленій зоні потрапила до найвищого судового органу.
У розвинених країнах рівень поваги до верховенства права високий, а правопорядок забезпечують на належному рівні. Тому в державах із такими правилами гри питання щодо незаконного привласнення ділянки в рекреаційній зоні було б вирішене за один день. Шляхом простого виклику поліції і бульдозеру комунальних служб.
Максим Фролов сподівається, що таке рішення Верховного Суду стане модельним і приверне увагу суспільства до проблеми забудови природних зон для відпочинку у містах. Адже це стало реальною проблемою в Україні.
Верховний Суд виправив ту ситуацію, яку мали б вирішити адміністративним шляхом. Як це було б за умов нормального функціонування органів у сфері забудови населених пунктів, – висловлює думку голова ВГО.