Днями на засіданні Кабміну відбулося зрушення в проблемній для Україні сфері – екології. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав доручення опрацювати можливість розширення повноважень уряду щодо посиленого контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.
Це надзвичайно важливий крок, оскільки підприємства, діяльність яких шкодить довкіллю, продовжують працювати, незважаючи на позбавлення дозволів, ліцензій, штрафи тощо. Саме тому, зміни до законодавства вкрай необхідні, адже це питання майбутнього українського довкілля.
На рішення Кабміну активно відреагували громадські організації, які борються за охорону довкілля. Зокрема, заступник голови ВГО “Зелений Фонд” Зоя Мельник так прокоментувала важливість внесення змін у природоохоронне законодавство:
У розвинених країнах, відповідальність за забруднення довкілля й обов’язок з його відновлення лежить на підприємствах, тобто самих забруднювачах. Це принцип, на якому базується сучасне природоохоронне законодавство демократичних країн: polluter pays (забруднювач платить). Він діє в США, Великобританії та країнах Євросоюзу, а також зазначений у багатьох конвенціях, до яких, до речі, приєдналась і Україна. Однак не дивлячись, що він є обов’язковим для нашої країни, найчастіше порушникам вдається уникати відповідальності.
Зміни до законодавства повинні спростити процедуру призупинення діяльності підприємств, які забруднюють. Необхідно також реформувати державний орган, який би контролював діяльність підприємств-забруднювачів та мав можливість застосовувати різні типи санкцій.
На моє переконання, це могла б бути реформована Держекоінспекція у вигляді нового органу з вагомими повноваженнями та функцією наповнення бюджету. Збільшення стягнень до бюджету має відбуватися не внаслідок збільшення кількості перевірок, а завдяки збільшенню розміру штрафів на підставі фіксації факту порушень з використанням новітніх технологій, – пояснює Зоя Мельник.
Експерт також переконана, що механізм реалізації цих повноважень повинен бути максимально спрощений. Відповідальність за якість довкілля має бути на природокористувачеві. Тобто, і відновлення в разі порушення якості має здійснюватися за його кошт, а не з державного бюджету.