Січень 29, 2021 Бекетов Назар

Як зміни клімату впливають на малозабезпечених українців? (дослідження)

Від наслідків зміни клімату найбільше страждають ті, хто й найменше за них відповідальні, пише hmarochos.kiev.ua.

Кліматичні зміни мають також і соціальний вимір, адже від їх наслідків найбільше страждають найвразливіші категорії людей. Заразом ці категорії й найменше відповідальні за зміну клімату – адже ця зміна значно менше залежить від індивідуального споживання, ніж від діяльності великих промислових підприємств і корпорацій.

У дослідженні «Кліматична (не)справедливість», виконаному ГО «Еколтава» та Аналітичним центром Cedos, пояснюється, як зміни клімату впливають на вразливі соціальні групи в містах України.

Зміна клімату впливає на малозабезпечених людей як безпосередньо, так і опосередковано: через втрату врожаю, зруйноване житло, підвищення цін на продукти тощо. Зокрема, вразливість до змін клімату можна пояснити на прикладі транспортного планування.

ТРАНСПОРТ. За оцінками 2015 року в Києві джерелом 78% шкідливих викидів були автомобілі. При цьому найбільше відчувають наслідки цього забруднення якраз люди, які автомобілями не користуються. Так, у Києві громадський транспорт перевозить 70% пасажирів, а приватний – 30%.

Зокрема, майже 25% усіх пасажирів перевозять маршрутки, якими зазвичай користуються менш заможні люди, які частіше мешкають на околицях і в передмісті через меншу вартість житла. Саме маршрутки є одним із найбільш некомфортних видів транспорту, який може бути ще небезпечнішим у спеку. Перегрівання сприяє більшим ризикам для здоров’я, особливо серед вразливих пасажирів (літніх людей, вагітних жінок тощо). До цього треба додати час очікування на зупинці за несприятливих погодних умов, а також власне тривалість поїздки у транспорті.

ЖИТЛО. Житло бідніших верств зазвичай гірше адаптоване до спеки й морозу, часто не має поряд зелених зон. Більш того, в окремих регіонах житло може бути в зоні ризику руйнування, наприклад, внаслідок повені. При цьому в Україні не поширена система оренди соціального житла і для людей з низьким рівнем доходу житло в власності часто є єдиним активом. Також є люди, які не мають житла взагалі, такі як безпритульні, роми та мігранти.

ЇЖА. Кліматичні зміни загрожують неврожаями, що може призводити до зростання цін на продукти. Відповідно, найвразливішими в такій ситуації виявляться люди, в яких витрати на їжу складають значну частку доходу. Так, в Україні 10% найбідніших домогосподарств витрачають майже 65% доходу на харчі.

РОБОТА. Бідніші люди часто працюють у незадовільних умовах, наприклад, на підприємствах з незадовільними системами охолодження або опалення. А дехто працює і просто неба, що робить їх ще більш вразливими до погоди. Час, проведений на роботі, також може відрізнятися.

Автори звіту вважають, що найбільш вразливі до змін клімату – люди з низьким рівнем доходу, жінки, ЛГБТ, мігранти, роми, люди з інвалідністю, літні люди, діти віком до 14 років, бездомні, а також люди, які працюють просто неба.

Серед рекомендацій для досягнення кліматичної справедливості аналітики виділяють такі:

  • розвиток громадського транспорту, зокрема виконання планів сталої міської мобільності (такі документи вже розроблені й затверджені у Львові, Миколаєві, Житомирі, Полтаві, але не в Києві);
  • збільшення зелених насаджень;
  • облаштування безкоштовних громадських вбиралень;
  • відмова від стимулювання власності на житло;
  • соціальна допомога вразливим верствам населення.
X