Січень 27, 2021 Бекетов Назар

Забруднення повітря коштує Україні близько 6% ВВП

Секретаріат Енергетичного співтовариства виявив невідповідність даних у звітностях, поданих Міністерством енергетики України щодо викидів від великих спалювальних установок, які включені до Національного плану скорочення викидів (НПСВ), пише Апостроф.

Відповідні факти було оприлюднено під час парламентських слухань щодо поточного стану впровадження та основних недоліків Національного плану скорочення викидів в Україні, що відбулися 19 січня у форматі відеоконференції. Захід зібрав усі зацікавлені сторони, включаючи представників Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Європейської комісії.

Засідання пройшло під головуванням народного депутата Лесі Василенко, голови Підкомітету з питань адаптації до змін клімату та захисту атмосферного повітря, і було ініційоване на прохання більше 30 неурядових екологічних організацій та представників громад, які безпосередньо зазнають шкоди внаслідок токсичного забруднення повітря вугільними електростанціями.

“Ми зареєстрували певні розбіжності в звітних даних, наданих Україною в Секретаріат. Для ряду установок, звітні викиди по факту ідентичні граничним межам НПСВ для кількох забруднюючих речовин. Але це технічно неможливо через характер установок. Отже, з боку Секретаріату ми нещодавно надіслали запит на роз’яснення до Міністерства енергетики, і ми все ще зацікавлені отримати відповідь на це”, – повідомив Пітер Вайда, старший експерт з питань охорони довкілля Секретаріату Енергетичного співтовариства.

Звіти про викиди, про які йдеться, складаються згідно вимог Директиви про великі спалювальні установки, які чинні для договірних сторін Енергетичного Співтовариства з січня 2018 року. У звіті України за 2018 рік відсутні дані щодо викидів для 15 установок, які працювали протягом цього року, і які мали б повідомляти про викиди. Також у звітах як за 2018, так і 2019 роки для ряду установок вказані викиди до точної цифри після коми відповідають межам, встановленим понад 5 років тому у НПСВ. Вперше це було виявлено в результаті аналізу української звітності, проведеного міжнародною організацією CEE Bankwatch наприкінці 2020 року. Звітні викиди, які відповідають межам НПСВ, виділені червоним кольором у таблиці наведеній нижче.

Фото: CEE Bankwatch

Загальні принципи політики щодо скорочення викидів від великих спалювальних установок та бачення Європейською Комісією ситуації з НПСВ в Україні пояснив на парламентських слуханнях Торстен Воллерт, міністр-радник представництва ЄС в Україні:

“Ми бачимо зараз старі неефективні, не дуже надійні вугільні електростанції, ми спостерігаємо більше аварійних відключень. Отже, має бути серйозний поштовх до модернізації. […] З попереднім урядом ми вже обговорювали тендери на нові генеруючі потужності, більш гнучкі, можливо на природному газі, можливо з накопичувачами енергії, що відповідатиме потребам сучасної енергетичної системи. Подовження терміну служби застарілих, неефективних вугільних електростанцій, не служить жодним цілям: це шкідливо для здоров’я, шкідливо для довкілля, погано для енергетичної системи. Отже, ми вважаємо, що це насправді не шлях уперед. Ми б хотіли взяти участь в дискусії, щодо модернізації енергетичної системи, щоб можна було вкладатися в екологічні обмеження, щоб вам не довелося порушувати свої міжнародні зобов’язання, щоб ми мали більш надійну, більш ефективну енергетичну систему та щоб Україна могла долучатись до Зеленого Курсу разом з Європейським Союзом, як того бажає уряд”.

Він також підкреслив, що Європейський Зелений Курс включає питання щодо вуглецевоємності продукції та майбутнього механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM – carbon border adjustment mechanism), який стосуватиметься не лише електроенергетики, але також може застосовуватися до всіх промислових товарів, що виробляються в Україні.

“Я думаю, що ми повинні бачити це комплексно, адже якщо ви не виконуєте свої дуже важливі з екологічного боку зобов’язання, то чи можна вам довіряти, якщо ви хочете взяти участь у Зеленому Курсі. Навіть якщо ви хочете інтегрувати свою енергетичну систему з європейською, адже є відповідні плани, і між Укренерго та ENTSO-E є погоджена дорожня карта щодо синхронізації наших енергетичних систем. Але зробити це можна лише за наявності надійних, сучасних та чистих електростанцій. Ви не зможете зробити це за допомогою застарілих, зношених і брудних електростанцій”, – сказав представник ЄС.

На основі виступів та матеріалів цих парламентських слухань, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування сформулює рекомендації та звернеться до Кабінету Міністрів України та Офісу Президента України щодо необхідності дотримання термінів для раніше передбачених заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин від великих спалюючих установок.

“У приватизаційних договорах купівлі-продажу ТЕС/ТЕЦ чорним по білому писалися природоохоронні зобов’язання, зокрема, встановлення системи моніторингу викидів, інвестування в модернізацію спалювальних установок. Ні той, ні той пункт не виконано. Зараз м‘яч на полі Міненерго, який має запропонувати фінансові механізми, що зрушать з місця скорочення викидів в Україні”, – відзначила Леся Василенко на своїй сторінці у Facebook після слухань.

Згідно даних аналітичного звіту, опублікованого міжнародними дослідниками Centrefor Research on Energy and Clean Air в лютому 2020 року, Україна посідає 4 місце в світі за рівнем економічних збитків від забруднення повітря, поступаючись лише Китаю, Болгарії та Угорщині. Згідно оцінки експертів центру у 2018 році Україна втратила 5,8% ВВП через захворюваність та смертність, викликані токсичним забрудненням атмосфери. Загальні річні економічні втрати у 2018 році від забруднення повітря продуктами спалення викопного палива в світі оцінюються у 2,9 трлн. доларів США, або 3,3% світового ВВП.


Фото: Centre for Research on Energy and Clean Air

У листопаді 2017 року Україна в рамках виконання умов Договору про Енергетичне Співтовариство затвердила Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Метою НПСВ задекларовано поступове скорочення викидів двоокису сірки, оксидів азоту та зольного пилу від існуючих великих спалювальних установок в Україні, номінальна теплова потужність яких становить 50 МВт і більше, а перший дозвіл на викиди або дозвіл на проектування установки видано до 01 липня 1992 року. Строк дії Національного плану скорочення викидів – з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2033 року. За строк дії НПСВ вітчизняні оператори мають скоротити викиди двоокису сірки на 95%, оксидів азоту на 72%, а зольного пилу – на 97%.

Олег Савицький, експерт з питань зміни клімату

X