Грудень 17, 2020 Бекетов Назар

Угорщина знову погрожує Україні «сміттєвим» судом

Напруженість у стосунках України і Угорщини не спадає. Окрім блокування українських ініціатив у міжнародних організаціях, Будапешт готує судові позови, зокрема, з приводу забруднення Україною Тиси.

Про це повідомив телеграм-канал «Новини з полонини». Угорці вже не раз попереджали, що будуть судитися через сміття у Тисі, яке змушені прибирати власними силами. Відео угорської техніки, яка намагається зупинити нескінченний потік сміттєвої «контрабанди», яка припливає з боку Закарпаття, облетіли медіа по обидва боки кордону.

Тиса бере початок на північ від Рахова, і за перші 200 кілометрів свого шляху, які пролягають у межах нашого регіону, встигає назбирати тонни відходів. За день кордон між Закарпаттям і Угорщиною може перетинати до 750 000 пластикових пляшок. І це не враховуючи іншого непотребу на кшталт гілок дерев і навіть мертвої худоби. Не дивно, що наших сусідів не влаштовує становище, коли смітить хтось інший, а вони прибирають.

Сміттєва суперечка з Угорщиною тягнеться давно. Ще у 2004 році угорці забили на сполох, підрахувавши, що з Закарпаття по Тисі припливає 50 і більше пляшок за хвилину. Тоді Угорщина відправила Україні попередження.

Після повені 2008 року українській стороні виставили  штраф у 35 тисяч євро за принесені відходи. Того разу обійшлося – угорці заявили, що не вимагатимуть грошової компенсації, аби лише Україна розібралася з власним сміттям.

У 2009 року в Ньїредьгазі за участю України, Румунії та Словаччини відбувся так званий круглий стіл з питань сміття, однак учасники не змогли досягти згоди у багатьох питаннях – окрім самого факту, що проблему треба якось вирішувати. Але не вирішили досі. Румунії Угорщина також відправляла попередження за «контрабанду» побутових відходів.

Колишній керівник  Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Чіпак пояснював: механізму штрафів не існує, країна має судитися з країною. Втім, є міждержавні угоди на прикордонних водах, які регулюють питання будівництва, обміну інформацією, протипаводкового захисту і якості води. А за європейським принципом хто забруднює – той і платить.

Якщо Угорщина через суд домагатиметься відшкодування збитків тепер, сума буде набагато більшою, ніж 12 років тому: щоб утилізувати закарпатське сміття на Тисі, угорці побудували очисну систему вартістю у 4 млн євро. IP-камери іноді фіксують вже до 300-500 пляшок, які надходять за хвилину.

Фото угорської служби «Радіо Свобода»

У 2019 році Україну також попереджали про ймовірність «сміттєвого позову». Уповноважений Уряду Угорщини з питань водного господарства Петер Ковач звертався до Уповноваженої Кабінету міністрів України з питань водного господарства на прикордонних водах Ірини Овчаренко з проханням вирішити проблему рахівського сміттєзвалища на березі Тиси. Сюди скидають чи не увесь міський мотлох, а кожен новий паводок змиває його і відносить униз за течією, а далі – за кордон. Цю ситуацію угорці просили ліквідувати ще до того, як сміття потрапить у річку: «Якщо це трапиться, то відходи ймовірно зможуть бути вилучені тільки на території Угорщини, але за значні кошти, що підвищує можливість подання позову про відшкодування збитків». Місцева влада Рахова тоді стверджувала, буцім звалище, яке нависає над Тисою, санкціоноване.

У липні 2020 року президент Угорщини Янош Адер відправляв своєму українському колезі відкритого листа, у якому зазначалося, що за рік по Тисі до Угорщини припливло 2258 кубометрів твердих відходів. Відловити  вдалося тільки 938 кубометрів. Потужностей дорогої техніки не вистачає, аби очистити річку від потоку відходів, якому нема кінця-краю.

Після цього звернення Володимир Зеленський пообіцяв узяти вирішення цієї проблеми під особистий контроль. У Закарпатські ОДА повідомляли, що у Рахові побудували дамбу, яка не допустила під час червневого паводку потрапляння відходів до Тиси. Русла річок, зокрема Латориці і Боржави, взялися розчищати від сміттєвих заторів силами рятувальників та Басейнового управління річки Тиса.

До 1 листопада збиралися забезпечити ліквідацію усіх несанкціонованих і стихійних сміттєзвалищ, а до 31 грудня цього року розробити схеми санітарної очистки населених пунктів. Разом з тим, довелось констатувати, що область дотаційна, а населення і місцева влада не має власних коштів, щоб платити за збір, вивіз і утилізацію відходів.

У гірській місцевості, куди не доїжджають сміттєвози, люди продовжують скидати непотріб у річки. І якщо наступний паводок понесе його в Угорщину, вірогідно, слід очікувати міжнародного позову. Матеріалів для претензії назбиралося більш ніж достатньо, і чергове угорське попередження може стати останнім.

 

,
X