Для дослідження відібрали шість здорових жінок, які погодилися віддати свої плаценти для дослідження, пише УНІАН.
У плаценті людини вперше виявили частинки мікропластику, причому в тканинах як з боку матері, так і з боку плода.
Раніше в людському організмі пластик виявляли тільки в травній системі. Результати дослідження опубліковані в журналі Environment International, передає nplus1.ru.
Алессандро Свелато з відділення акушерства та гінекології, італійської лікарні Сан-Джованні Калібіта Фатебенефрателлі та його колеги, екологи та анатоми, перевірили, чи здатний пластик потрапити в плаценту.
Для дослідження відібрали шість здорових жінок, які погодилися віддати свої плаценти для дослідження. Вони відзначили в анкеті, чи користувалися протягом двох тижнів до пологів косметикою з мікрогранулами, і чи не лікували зуби інвазивно. Пологи приймали таким чином, щоб не допустити зіткнення жінок з пластиком: акушери використовували бавовняні рукавички, ліжка в пологовому залі були покриті тільки бавовняними простирадлами, пуповину перерізали металевими ножицями.
Після пологів плаценти негайно зібрали і порізали кожну на шматочки, які розділили на три порції — тканини з боку дитини, з боку матері і безпосередньо хоріоамніотична (плодова) оболонка. Зразки доставили в лабораторію, де досліджували за допомогою раманівської мікроспектроскопії – методу, який дозволяє визначити молекулярний склад речовини по спектру його випромінювання під впливом лазера. Отримані дані порівняли зі спектрами відомих речовин з бібліотеки мікропластиків SLOPP і бібліотеки програмного забезпечення KnowItAll.
Виявилося, що в чотирьох з шести плацент містилися фрагменти пластику. Всього у всіх зразках було знайдено 12 частинок розміром 5-10 мікрометрів, сферичної або неправильної форми. П’ять було знайдено в тканинах на стороні плоду, чотири – на материнській стороні і три — в хоріоамніотичних оболонках. Три частинки виявилися поліпропіленом-матеріалом, з якого зазвичай роблять пакувальну плівку. Від інших вдалося визначити тільки пігменти – це барвники, які містяться в штучних покриттях, фарбах, клеях, штукатурках, косметиці та засобах особистої гігієни. Наприклад, одна частка виявилася гідроксидом заліза жовтого кольору, який часто застосовується в тональних кремах; інша частка була пігментом віолантроном, яким фарбують бавовняні і поліестерові тканини. Також були знайдені барвники для мила, губної помади, туші для вій та інших засобів макіяжу.
Таким чином, з’ясувалося, що мікропластик, потрапивши в організм людини, може досягти тканин плаценти на всіх рівнях. Примітно, що аналізувалися невеликі порції плаценти (23 грами при загальній вазі близько 600 грам), що дозволяє припустити, що кількість частинок у всій плаценті набагато вища.
Частинки мікропластику сприймаються організмом як сторонні тіла і можуть спровокувати місцеві імунні реакції і запалення, не кажучи про те, що вони можуть нести на собі небезпечні хімікати. Це може бути небезпечно, враховуючи, що недавно частинки мікропластику були знайдені і в пляшечках для дитячого харчування.
Виробництво пластику у світі
За останнє століття світове виробництво пластмас досягло 320 млн тонн на рік, і більше 40% цього обсягу припадає на одноразову упаковку, що призводить до швидкого утворення пластикового сміття. Воно накопичується в землі і в воді, переноситься на великі відстані вітрами і течіями, а під впливом хвиль, бактерій і ультрафіолетового випромінювання руйнується до найдрібніших частинок — мікро – і нанопластику.
Мікропластик – частинки до 5 мм в діаметрі – утворюється не тільки в ході руйнування більших шматків, але і виготовляється відразу в такому вигляді —наприклад, мікрогранули для гелів, скрабів та іншої косметики. Мікрочастинки пластику здатні потрапити куди завгодно: їх вже знаходили в їжі, чайних пакетиках, кухонній солі, травному тракті морських тварин і людини.