Україна покращила минулорічні показники в Індексі ефективності боротьби зі змінами клімату (CCPI) на 2020 рік, представленому у вівторок, 10 грудня. Згідно з даними індексу, Україна піднялася на одну сходинку і посіла 17 місце. Лідерами нового рейтингу, підготовленого німецькими організаціями NewClimate Institute, Germanwatch і Climate Action Network, залишаються Швеція і Марокко, цього року до них приєдналась Данія. Останні місця в індексі займають США і Саудівська Аравія.
Висока оцінка України за рахунок кризи
При цьому автори індексу зазначають, що висока оцінка України пояснюється не так діями української влади, як воєнним конфліктом на Донбасі та економічними показниками. “Політична та економічна криза попередніх років продовжує впливати на показники викидів парникових газів та використання енергії, що призводить до високого рейтингу (України. – Ред.) у цих двох категоріях та загального високого рейтингу в індексі”, – зазначається у звіті.
Автори індексу наголосили, що брак амбітних заходів та планів із захисту клімату в Україні відображається у дуже низькому рейтингу ефективності національної політики в галузі клімату. Однак, як зазначається в документі, експерти висловили надію на зміни після президентських виборів 2019 року і реорганізації центральних органів влади, зокрема новоствореного міністерства енергетики та захисту довкілля України.
Оцінка ФРН
Німеччина у рейтингу піднялася із 27 на 23 місце. За оцінкою авторів документа, ФРН має змішану ефективність у всіх категоріях та продовжує отримувати загальну середню оцінку. На початку 2019 року уряд країни ухвалив програму щодо повної відмови від використання бурого і кам’яного вугілля в енергетиці до кінця 2038 року. Також ухвалене Бундестагом законодавство ставить перед кожним департаментом німецького уряду завдання скоротити викиди CO2 в атмосферу. Утім, викиди парникових газів та споживання енергії на душу населення залишаються у Німеччині на порівняно високому рівні і швидко не знижуються.
Захист клімату на планеті – тиск суспільства зростає
Загалом індекс вимірює зусилля, спрямовані на захист клімату, у 57 країнах світу та Євросоюзі як міждержавному об’єднанні. Перші три місця індексу не дісталися нікому. Швеція, яка очолює рейтинг, посіла четверте місце.
Автори оприлюдненого документа відзначили протилежні тенденції у захисті клімату. На їхню думку, зростає тиск з боку громадянського суспільства і науковців на політиків. Інші позитивні тенденції – зменшення цін на технології відновлюваної енергії, вдосконалені рішення для її зберігання, поширення електрокарів. Утім, помітний опір цим змінам та пунктам Паризької кліматичної угоди чинять уряди країн з великими економічними показниками, констатують автори індексу.