Вересень 4, 2019 Бекетов Назар

Як покращити якість повітря в місті: чеський досвід

Наприкінці минулого року Європейський суд аудиторів встановив, що забруднене повітря призводить до 400 тисяч передчасних смертей щороку. Чиказький університет повідомляв, що кожен киянин міг би жити на рік довше, якби повітря в місті було чистішим. Відомо, що головним забрудником у Києві є автомобіль. Незабаром у столиці має запуститися система моніторингу якості повітря, а поки ведеться лише фіксація даних у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського.

Днями у Києві співробітники Карлового Університету — Ян Говорка, Ян Бендл і Петр Мареш — розповіли про свій досвід моніторингу якості повітря в чеських містах. Колектив досліджує джерела забруднення і отруйні складники атмосфери. «Хмарочос» записав головне з лекції.

Як влаштований моніторинг якості повітря в Чехії?

Стан повітря у країні відстежують до 150 станцій, як цього вимагає політика Євросоюзу. Щороку Чеський гідрометеорологічний інститут видає узагальнену карту стосовно стану повітря. При цьому, дані національного моніторингу доступні онлайн та оновлюються кожні дві години. Законодавством Чехії також встановлено речовини, обов’язкові до відстеження інститутом.

Зелені території вздовж кордонів не відстежуються, тому карта національного моніторингу не відображає повної картини. Слайд презентації

Команда Карлового університету зосереджується більше на тих зонах, що не включені у систему відстежень – це населені пункти до п’яти тисяч мешканців, зокрема вздовж кордонів. Перевага цих досліджень в тому, що вони більш деталізовані. Вони дозволили виявити, що в маленьких неохоплених районах близ кордону повітря часто гірше за середньочеські показники.

Лабораторія проводить моніторинг завдяки програмному забезпеченню ЄС, яке дозволяє порівнювати ситуацію в Чехії з загальноєвропейською.

Щоб зробити висновок про стан повітря, команді потрібно від двох до чотирьох тижнів спостережень. Головний інструмент – мобільна станція 3 drum impactor. Ще один метод деталізованого дослідження – прогулянки. Їх влаштовують або з приладдям на спині, або імітують інклюзивні пересування з візком і велосипедом. В другому випадку зони всотування повітря розташовують на місці уявних дихальних шляхів.

Команда створює мапу концентрації шкідливих речовин і представляє результати максимально наочно. При цьому, місцева влада залишає за собою право ігнорувати такі дослідження і рідко йде на контакт.

Чехія показує не найгірший результат, проте перебуває в небезпечному регіоні. Інфографіка: berkeleyearth.org

Містян також залучають до так званої «громадської науки»: охочим видають датчики, дані з яких надсилаються на сервер. Це мотивує мешканців цікавитись екологією. З іншого боку, таких даних недостатньо, щоб впливати на законодавство, тому їх комбінують з загальнонаціональними дослідженнями. Спікери не пригадують випадків притягнення адміністрації міста чи підприємства до відповідальності внаслідок результатів досліджень, проте вважають, що саме ця наукова робота запускає цикл змін.

Результати: промзона проти автономного котла

Експерти наголошують, що стан повітря в містах може бути непередбачувано різним. Під час досліджень у різних локаціях команда виявляла, що повітря на велодоріжці під автомагістраллю здатне бути до 26 разів безпечнішим, ніж поруч з автівками. Інше дослідження показало, що території промзон можуть найбільше потерпати не через заводські викиди, а через шахтярство, позаяк вугільний дим сильно насичений бензопіреном. Відповідно, гірша якість повітря і на тих територіях, де масово встановлені вугільні котли автономного опалення.

Одного разу дослідників зацікавила різниця в якості повітря на чесько-німецькому кордоні. В однаковий час кілька груп ходили на прикордонні з апаратурою всередині рюкзаків. Виявилось, що саме через автономне опалення на чеський території зафіксувався понаднормовий показник забрудення повітря – у Німеччині ж повітря чистіше і саме по собі, і через більш якісні котли. Котли називають проблемою Східної і Центральної Європи.

Ще одне рішення: об’єднатись у консорціум

Команда лабораторії долучилася до консорціуму, який об’єднує дослідників атмосфери з країн сходу та центру Європи. Спільний проект під назвою CONSPIRO має зменшити забрудненість повітря у маленьких населених пунктах зазначених регіонів. Цей проект передбачає, зокрема, просування «громадської науки», роботу з дорослим населенням через дітей у школах, лоу-кост моніторинг з потужною базою даних для містян і комунікаційну політику для постійної публікації результатів діяльності у місцевих ЗМІ.

X