Травень 6, 2019 Бекетов Назар

Тотальне вирубування дерев довкола українських магістралей – розслідування

Пеньки серед дерев та лісосмуги, що зникають. Таку картину, на жаль, можна побачити все частіше. За останнє десятиліття безкарно винищуються сотні і, навіть, тисячі кілометрів полезахисних смуг, що призводить до масового спустошення сільськогосподарських угідь. Але найгірше, що за це ніхто не був покараний, що, власне, і з’ясували журналісти телеканалу ZIK.

Кадри, як рубають дерева на Чернігівщині ще взимку випадково зафільмувала знімальна група телеканалу ZIK. Та кілька днів тому невідомі вирізали усі великі дерева, де зараз Павло Лизогуб безпорадно ходить уздовж повалених верб, адже лісосмугу він садив ще підлітком, на початку п’ятдесятих. Тоді там був край його рідного села – Велика Вісь.

Журналісти вирішили глибше дослідити тему і виявилося, що лісосмуги масово ріжуть по всій Україні. У соцмережах люди викладають фото та відео роботи невідомих із бензопилами на Київщині, Хмельниччині, Одещині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Донбасі, Харківщині. В окремих селах місцеві навіть зважуються на протести і блокують машини лісорубів. Але це не зупиняє лісорубів по всій Україні. Дерева зникають не лише у глухих місцях – між далекими полями, а й просто поряд із трасами міжнародного значення.

Зокрема, на трасі М-01, яка єднає Україну та Білорусь у Чернігівській області. Лісосмуги зрізають цілими масивами по кількасот метрів. Судячи з товщини стовбура, тополям було 60 або 70 років, коли їх зрубали. Чому так відбувається, чому одні частини лісосмуг вирізають разом з молодняком, а інші лишають цілими, незважаючи на сухі та зіпсуті дерева – журналісти вирішили запитати в чиновників.

У Держлісагентстві шокували новиною, що дерева вздовж доріг та навколо полів – це не їхня компетенція. А отже лісівники цих насаджень не охороняють. Свого часу лісосмуги належали колгоспам, але ті зникли, а поля отримали нових власників, а дерева поруч – ні.

Наприклад, типова сільська лісосмуга складається з відбірних 50-літніх дубів, які саджали колгоспники ще у 60-ті. Вона відділяє одне поле – від іншого. Та після розпаду колгоспної системи, всі ці дерева виявились нікому не потрібні, бо формально навіть – нікому не належать. Цим скористалися хитрі ділки, які ріжуть ці дуби на дрова. Приїжджають вночі, працюють швидко. Зникнення кількох дерев можна з поля і не помітити, та навіть якщо поліція приїде на виклик, порушники можуть уникнути відповідальності, бо ці дерева – нічийні.

Юрист, Ян Олегович, який спеціалізується на земельних питання, пояснює, що лісосмуги зарахували до земель запасу. Формально, власник, держава і її представники на місцях, але відповідального, який би стежив за деревами – немає.

«Ніхто не хотів їх брати на баланс і відповідати за догляд. Адже це важко, адже за радянських часів це було 450 000 кілометрів, які зараз в десятки разів зменшились», – сказав юрист Ян Олегович.

Ситуація зі знищенням лісосмуг загрозлива, каже еколог Володимир Борейко. Зараз навіть неможливо вирахувати, скільки дерев вирізано селянами та чорними лісорубами за роки незалежності. Вони мали оберігати поля від вивітрювання, затримувати сніг та захищати від переметів на дорогах.

«Зараз дерева в безпорадному стані, їх майже всі повирубували місцеві мешканці на дрова. Це дуже критична ситуація», – вважає еколог Володимир Борейко.

Регулятор, який може припинити вирубку

За даними Держлісагентства облік лісосмуг почали лише з 2011 року. Зараз їхня площа понад 430 тисяч гектарів. 90% лісосмуг – із листяних порід – дуба, граба, тополі, акації, вільхи. Це 500 тисяч кубометрів деревини. Якщо порахувати, що середня вартість дров на ринку складає 500-600 гривень за куб, отримаємо цифру у майже 300 мільйонів гривень. Приміром, за таку тополю можна вторгувати півтори тисячі гривень.

Захистити лісосмуги мав би закон, який набув чинності 1 січня цього року. Насадження між полями він передав сільським радам або об’єднаним територіальним громадам.

«Тепер ці лісосмуги отримують громади і мають бути створені комунальні органи для догляду за лісосмугами», – зазначив заступник гендиректора УКАБ Роман Граб.

Еколог Володимир Борейко каже, що лісосмуги було би доцільніше передати лісівникам, адже ані аграрії, ані територіальні громади, ані поліція не мають повноважень виносити штрафи. Тож вплинути на нелегальних лісорубів вони все одно не зможуть.

«Штраф є не першочерговою проблемою. Адже, нікому складати протокол. Перше – хто складає протокол. І, якщо нікому скласти протокол, то штраф є другорядним», – вважає еколог.

Та й відповідальності самої сільради за зникнення лісосмуги немає. Скажімо, у селі Велика Вісь, де вирізали шістдесятирічні верби, як виявилося, приватна фірма працювала за погодженням із тамтешньою владою. За зрізання сухих дерев із приватниками розрахувалися живими, про що сільський голова.

«Відбулась оцінка дерев, було лісництво і вони ділову деревину забирають, а взамін вивалюють аварійні дерева», – розповів голова Великовіської сільради.

Новий закон дозволяє віддавати лісосмуги в оренду тим, хто обробляє поля поруч. Це й логічно, адже саме аграрії зацікавленні у захисті насаджень від вітру. Але чи погодяться фермери платити оренду за дерева – питання відкрите. Тож поки єдині, хто може захистити лісосмуги – це місцеві мешканці. Юрист Ян Олегович радить, щойно бачите біля дерев людей із бензопилами, вимагайте дозвільних документів. Не показують, викликайте поліцію.

«Щоб з’ясувати, чи законно працює користувач, чи ні, потрібно хоча б візуально зрозуміти, кому належить ця ділянка. І перевірити документи на підставі яких використання йде – це має бути або вирубочний квиток, або договір оренди», – наголосив юрист Ян Олегович.

В Укравтодорі журналістів запевнили, що більшість вирубувань уздовж доріг вони роблять легально. За 2018 рік зрізали 45 тисяч старих дерев. Найбільше – у Донецькій, Січеславській, Київській, Сумській, Чернігівській та Хмельницькій областях. Щоб узбіччя не полисіли, висадили 19 000 саджанців.

До слова, щороку в Україні вирубують понад 40 тисяч гектарів лісу. Інтернет рясніє супутниковими фото, які показують як лисіють Карпати та Полісся. Екологи говорять про неминучу катастрофу. А от лісники переконують: ріжуть лише з дозволами, не більше ніж у Європі, але нарікають на нелегальних лісорубів.

X