Протягом 1984-2016 років фахівці проекту WWF Україна “Лісова Варта” (фінансова підтримка Міжнародного відділу Лісової служби США) проводили дослідження змін лісового покриву екорегіону українських Карпат у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.
Його мета — виявити тренди та причини порушень лісового покриву, адже масштабне відмирання дерев внаслідок пожеж, діяльності шкідників, сильних вітрів, підтоплень або лісозаготівлі можуть призвести до порушення сталої динаміки змін лісового середовища, породного складу лісів, їх структури та функціональності.
Для дослідження, експерти проаналізували зображення карпатських лісів відзняті супутниками NASA “Landsat”, із застосуванням засобу візуалізації “TimeSync”. На основі статистичної вибірки 2000 випадкових точок, було виявлено та оцінено щорічні зміни намету 290 ділянок лісу. Дослідники враховували як природні, так і антропогенні порушення.
Для достовірності отриманих результатів, спочатку оцінювались ділянки величиною один піксель. Фахівці також розглядали прилеглі території та історію змін лісового покриву. Таким чином, вдалося зафіксувати як земляний покрив, так і різні типи землекористування із поділом на “ліс” та “не ліс”.
Під типом “ліс” експерти мали на увазі заліснені території, що вкриті деревами не менше як на 50%. Це листяні, хвойні чи змішані типи лісів та лісові водно-болотні угіддя. Крім того, дерева повинні покривати площу, як мінімум 0,5 га, а їх висота має бути щонайменше 20 м. За цією логікою, усі інші типи землекористування, наприклад, сільське господарство чи міська місцевість, були віднесені до типу — “не ліс”.
Результати проведеного дослідження засвідчили, що постійна середня лісистість екорегіону за останні 30 років була близькою до 65,5%. Виявлено також збільшення обсягів лісозаготівлі в українських Карпатах. Виявлений тренд змін лісового покриву вказує на зростання пошкоджень лісового намету. Найбільша їх кількість спричинена суцільними та вибірковими вирубками, які загалом становлять близько 92% і лише 8% — це природні пошкодження. Щорічна величина таких рубок (в останні роки частіше) перевищує 1% вкритої лісом площі Карпат.
“Слід зауважити, що виявлені дані станом на 2016 рік не свідчать про інтенсивне лісокористування, з точки зору оцінки всієї площі, що залишає можливість сталого розвитку лісового сектору Карпат. Якщо взяти до уваги значну площу лісу, що виконує переважно екологічні та природоохоронні функції і не є часткою планового (головного) лісокористування, то варто зазначити, що подальше збільшення обсягів вирубування лісів масово сконцентрованих у басейнах окремих рік, може становити загрозу екологічній стабільності цілого регіону”, — застерігає координатор проекту “Лісова варта” Дмитро Карабчук.
Насамперед, за словами експерта, це стосується значних порушень лісового покриву, що пов’язані із застосуванням, так званих, суцільних санітарних рубок на значних (понад 10 га) територіях гірського лісу, що стали масовими в останні роки. Слід зауважити і те, що виявлений тренд змін лісового покриву потребує уваги, як з точки зору прогнозування вразливості лісів до кліматичних змін, так і у розрізі можливого впливу соціально-економічної ситуації в країні на появу масштабних вирубок лісів у певних регіонах Карпат.
Для дослідження, експерти проаналізували зображення карпатських лісів відзняті супутниками NASA “Landsat”, із застосуванням засобу візуалізації “TimeSync”.