Лютий 14, 2019 Бекетов Назар

Гра в бісер або Скільки екологічних загроз розсипано на Бориспільщині

Всупереч розповідям про те, що Київщина є легенями столиці, за останні роки екологічна і рекреаційна цінність регіону суттєво знизилася. Яскравий приклад – Бориспіль, який оточують екологічно небезпечні об’єкти. Скільки таких об’єктів, хто стоїть за ними та як змінилися показники онкологічних захворювань у районі – читайте у нашому матеріалі.

Бориспільський район – один з найбільших у Київської області, а його населення продовжує невпинно зростати. Зручне розташування поблизу столиці створює сприятливий інвестиційний клімат, тож він швидко розбудовується. І цей процес, на жаль, в рази швидший за будівництво об’єктів благоустрою та системи комунального господарства. Спорудження каналізацій, очисних об’єктів, оснащення територій для утилізації та переробки сміття, якщо не відсутнє взагалі, то перебуває у катастрофічному занепаді.

При цьому Бориспільщина перебуває на межі екологічної катастрофи. Ось декілька причин:

Вирубування лісів уздовж магістралі Київ-Бориспіль зі сторони в’їзду до Києва.

Йдеться про понад 100 гектарів лісу.

Вирубка лісів здійснюється переважно на території Щасливого та Гнідина. Раніше ці земельні ділянки були виведені із власності громади за сприяння схем уповноважених сільських голів на місцях. Але прокуратурі сьогодні вдалося повернути назад у комунальну власність Щасливого близько 70% лісистої місцевості, а це 80-90 гектарів. Ще близько 30% лісу зараз загрожує вирубування, а процес повернення їх громаді досі триває.

На території села Глибоке, що неподалік від Борисполя, розташоване сміттєзвалище, яке збільшується та забруднює фільтратами ґрунти місцевості.

У 2002 році ТОВ «Еко-Сервіс» з метою будівництва Полігону твердих побутових відходів взяло в оренду у комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» земельну ділянку площею в 6,0382 га. Полігон ТПВ не побудували, а вивозити туди сміття не припинили. Як наслідок, за 15 км від Борисполя ми маємо величезну проблему.

Сьогодні сміттєзвалище переповнене відходами Бориспільщини та продовжує забруднювати фільтратами ґрунти. І це попри те, що місцеві мешканці з прилеглих населених пунктів, зокрема з села Глибоке, неодноразово звертались до представників місцевої влади із вказівками на порушення екологічного законодавства в частині забруднення довкілля та зазначали про відсутність законних підстав його розміщення поблизу населених пунктів та злітно-посадкової смуги Бориспільського аеропорту.

Екологічна катастрофа на території Щасливської та Великоолександрівської сільських рад – так звані очисні споруди, які знаходиться у селі Проліски.

У 90-тих роках минулого століття на цій земельній ділянці справді були очисні споруди, але зараз їх там немає. Натомість з’явились басейни, переповнені фекаліями. Так, відходи з території Великоолександрівської та Щасливської сільських рад, від автосалонів, заводу паливних виробів та хімічного виробництва, яке знаходиться поряд, зливають у земляні котловани. У Пролісках їх всього 5, кожен висотою в 4-5 метрів. Як тільки один такий переповнюється, фекалії направляють до іншого, де всі ці відходи вже встигли увібратися в землю. Згодом процедура повторюється.

«І таке дійство відбувається тут з 2004 року. А місцева і обласна ради весь час на це заплющують очі. Власне, усі ці відходи безпосередньо потрапляють до ґрунтових вод, а це, в свою чергу, згубно впливає на життя і здоров’я місцевих. Якщо взяти статистику онкологічних захворювань у Київській області, то Бориспільський район там буде на першому місці. Тож онкологія тут вже давно прогресує шаленими темпами, але з вуст чиновників ви це не почуєте», – розповідає депутат Бориспільської районної ради Олександр Сигнаєвський.

Ці вигрібні ями перебувають на балансі КУПу Олександрівкажитлобудсервіс. Розташовані на земельній ділянці, що належить Щасливській сільраді, яку орендує Великоолександрівська. Оренда цієї земельної ділянки коштує приблизно 35 000 – 40 000 тис. грн. на рік. Окрім зливу через труби, ями наповнюють також машинами. Офіційно їх 20-30, а по факту більше сотні на добу.

За попередніми розрахунками, кожну добу до ґрунтових вод потрапляє близько 3000 кубів відходів, а це дорівнює маневровому составу із 28-ти вагонів. Ґрунтові води у цих місцях простягаються на 30-40 км. Це, по факту, площа отруєних водойм на території Бориспільщини глибиною у 120 метрів.

«Офіційно котлованами користуються лише 3 юридичні особи. А скільки фекалій туди надходить неофіційно – знають лише ті, хто кришує це. До прикладу, на Бориспільщині функціонує підприємство одіозного забудовника Олександра Ткаченка, яке незаконно проклало каналізаційні труби від новобудов. Витоки труб закінчуються там, де у місцевих жителів починаються городи. До того ж, згідно з результатами екологічної експертизи, вміст нітрату на території перевищує норму в 3-4 рази. То чи можна заперечувати наявність домовленості забудовника з головою Великоолександрівської сільради Галиною Шевченко?», – риторично запитує Олександр Сигнаєвський.

Будівництво очисних споруд – процес клопіткий. За словами Олександра вартість такого проекту становитиме мінімум 900 млн. грн. Плюс ще має бути щомісячно близько 70-80 тис. грн. просто на його утримання. Цікаво, що замість Борисполя на баланс це будівництво взяв район, при чому, бюджет міста в рази більший за районний. Щоб процес розпочався, повинні бути залучені кошти трьох бюджетів: районного, обласного та бюджету регіонального розвитку України.

«Бензину у вогонь» екологічної ситуації Бориспільщини додає і підприємства, що знаходяться поблизу цих «очисних споруд» на території Щасливської сільської ради. ТОВ «Металіст» і ТОВ «Вест Менеджмент Системс» нібито займаються переробкою сміття та скидають відходи у гігантський терикон, який зараз заввишки з 16-типоверховий будинок. Машини вже не можуть дістатися його верхівки, тож поряд формується новий, який поки що тотожний висоті 3-поверхового будинку. Законність переробки сумнівна, оскільки сміття спалюють вночі. Влітку місцеві потерпають не лише від переповнених котлованів з фекаліями, уїдливого смороду, отруйних водойм та ґрунтів, а й від залишків спаленого сміття, які вітер розносить на території Щасливого, Пролісків, Великої Олександрівки тощо.

«Сьогодні ні обласна рада, ні держава не виділила жодних коштів для підтримки екологічної ситуації в Бориспільському районі. Окрім цього, держава досі не перерахувала 120 млн. грн. за 2018 рік і коли це здійсниться – невідомо», – зазначає Олександр Сигнаєвський.

Тут треба зауважити, що на часі – вибори до ОТГ. Адже до 2020 року район як владна інстанція зникне. Окрім цього попереду президентські вибори, а згодом і парламентські. То чи будуть чиновники вирішувати екологічні питання сьогодні, якщо на часі політичні ігри завтра?..

«Моя Київщина»

, ,
X