Грудень 18, 2018 Бекетов Назар

Представник Зеленого Фонду Дмитро Філімонов взяв участь участь у ІІ Всеукраїнському Форумі «Криворізька зелена стратегія»

Керівник відділу GR&PR ГО “Всеукраїнська організація “Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф” Дмитро Філімонов взяв участь у ІІ Всеукраїнському Форумі «Криворізька зелена стратегія», що проходив 14 грудня у м. Кривий Ріг. Головний висновок форуму такий, що реальних результатів у питанні порятунку довкілля промислового міста можна дійти тільки, якщо зібрати разом бізнес-владу-громадськість. Тільки такий трикутник може знайти шляхи, прийнятні для всіх, а також реалізувати їх. Найпалкішою видалася дискусія, яка стосувалася створення системи моніторингу екологічного забруднення. Стратегісти та панелісти проаналізували існуючу систему та запропонували конкретні кроки зміни ситуації:

ПИТАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ.

Екологічний моніторинг – це комплексна система вивчення стану води, повітря та ґрунту. Здійснюється за допомогою окремих інструментальних спостережень та локальних станцій-постів. Які у Кривому Розі є, проте їх не об’єднано в єдину систему.

  1. Державна система моніторингу потребує перезавантаження, починаючи із законодавчої, нормативної та матеріальної бази, яка має бути адаптована під сучасний розвиток технологій отримання та обробки інформації.
    2. Поки законодавство з цього приводу формується, підприємства повинні виробляти механізми швидкого та результативного реагування на перевищення показників забруднення.
    3. Система моніторингу нашого регіону, попри все, є однією з найкращих в Україні. І може стати пілотним проектом, а потім і зразком – для інших міст, а також для розбудови всеукраїнської системи моніторингу.
    4. Основна проблема існуючої системи моніторингу – відсутність аналізу та обробки даних, а також єдиного центру їх збору. Тобто цифри показників забруднення є, але що вони означають, які прогнози дають вчені і що робити далі – незрозуміло.
    5. Пости моніторингу повинно бути обладнано за єдиним принципом, такими ж однаковими мають бути стандарти збору і обробки інформації, законодавчо треба встановити єдину систему граничних показників забруднення і справедливо та однаково карати за їх порушення.
    6. Центром системи моніторингу повинна бути людина і розбудова такої системи повинна орієнтуватися саме для потреб людини, а не бізнесу чи влади. Інформація має бути доступна онлайн для кожного. Але забезпечувати контроль над системою моніторингу повинна держава.

ПИТАННЯ ШАХТНИХ ВОД.

Існуюча система накопичення та скидання високомінералізованих шахтних вод передбачає цілорічне транспортування шахтних вод по трубопроводам до ставка-накопичувача в балці Свистунова, їх накопичення та, скидання в ріку Інгулець. Наразі ставок переповнено.

  1. Утилізація шахтних вод – питання з довгою негативною історією. Наразі ситуація критична, а вживати заходи потрібно негайно.
    2. Треба винайти нову альтернативну систему поводження з шахтними водами. Вона має бути, звичайно, економічною, але в першу чергу – екологічною. Основна задача – відновити екосистему річки Інгулець і поліпшити якість води в Карачунівському водосховищі – основного джерела питної води Кривбасу.
    3. Для вирішення проблеми потрібно економічно залучити абсолютно всі підприємства гірничо-металургійного комплексу Кривбасу. Проте очолювати проект з вирішення проблеми шахтних вод має Міністерство економічного розвитку та торгівлі.
    4. Треба адаптувати законодавчу базу до вимог часу, а також до нових методів поводження із шахтними водами.
    5. Встановити шкоду, заподіяну шахтними водами в грошовому еквіваленті неможливо. Але можливо порахувати, скільки коштів потрібно на системне та остаточне вирішення цієї проблеми.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОЦІНКУ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ»

Офіційно працює з грудня 2017 року. Саме завдяки йому, тепер громадськість бере участь у слуханнях, на яких обговорюються великі промислові проекти підприємств. Це означає, що люди можуть прямо впливати на рішення комбінатів та заводів.

  1. Підприємства, на диво, адекватно сприйняли таке нововведення, хоча, звісно не дуже охоче демонструють проекти. Попри це, слухання відбуваються, і приносять результати.
    2. В цілому закон оцінюють як сучасний та своєчасний, але зауважують у деталях процесів ураховано не все. Тому механізми треба продовжувати вдосконалювати.
    3. Громадськості потрібно виходити на більш експертний рівень, оскільки 80% зауважень носять емоційний характер, що унеможливлює внесення їх до висновку з оцінки впливу на довкілля.
    4. Бізнес та громадськість повинні використовувати новий закон для налагодження діалогу, а не як майданчик для конфронтації.

У форумі взяли участь близько ста експертів, в том числі з Києва та Дніпра, представники міської, обласної та державної влади, менеджери компаній групи Метінвест, «АрселорМіттал Кривий Ріг», близько десятки екологічних громадських організацій, а також фахівці екологічних установ різного рівня, які знаються на проблемах промислових міст.

X