Грудень 17, 2018 Бекетов Назар

Як штрафувати екологічних правопорушників, або Нові правила контролю за охороною природи

Екологи надали Мінприроди свої пропозиції щодо формування органу з контролю за екобезпекою, йдется в матеріалі сайту новин 24каналу.

Міністерство екології та природних ресурсів України винесло на громадське обговорення пропозиції до законопроекту “Про Державну природоохоронну службу України” (реєстраційний №9336 від 23.11.2018). Метою проекту є створення єдиного органу з контролю за екологічною безпекою.

Адже наявна множинність суб’єктів державного контролю не дає бажаних результатів. Потрібен ефективний орган, який би здійснював свою діяльність на засадах, передбачених Директивами Євросоюзу.

Експерт ГО “Всеукраїнська організація “Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф” Борис Малишев переконаний, що ефективність нового природоохоронного органу була б вищою, якби творці законопроекту врахували декілька важливих пунктів.

Доцільно встановити гнучкішу систему штрафів юридичних осіб та ФОП (ст. 23 проекту). Наразі проектом встановлені найбільші штрафи за недопущення інспекторів Держекобезпеки до проведення перевірки – максимум 1,1 мільйона гривень. Це виглядає дещо дивно. Адже штрафи за, власне, екологічне правопорушення – від 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Правопорушники безболісно сплачуватимуть такі мізерні штрафи і без вагань йтимуть на нові порушення закону. Доцільно також диференціювати штрафи залежно від ступеню ризиків та завданої шкоди навколишньому середовищу,
– наголошує Малишев.

Екологи радять звернутись до практики країн ЄС і США у сфері охорони навколишнього середовища. Головна функція тамтешніх контролюючих органів полягає у тому, щоби не лише виявити порушника, а й зобов’язати його внести свою частку в покращення навколишнього середовища. Наприклад, встановити додаткове очисне обладнання чи впровадити спеціальні технології виробництва, які б унеможливили подальше порушення екологічних стандартів. Борис Малишев пропонує включити до проекту закону статтю, яка регламентувала б видання Держекобезпекою спеціальних обов’язкових приписів порушникам, паралельно зі штрафом.

У приписі має бути встановлено вид заходу, який має запровадити порушник, а також термін його виконання, – наголошує Малишев. – За невиконання або несвоєчасне виконання припису слід встановити окремий штраф. У разі невиконання припису у встановлений термін, Держекобезпекою накладається штраф та видається ще один припис, за невиконання якого можна передбачити штраф у 2 рази більший, ніж попередній.

Враховуючи практику країн ЄС і США, певну частину від сплачених штрафів пропонується зараховувати до спеціального фонду, який використовується (Міністерством або Держекобезпекою) для фінансування заходів щодо подолання наслідків порушення екологічних стандартів.

Експерт “Зеленого Фонду” також радить у статті 5 законопроекту “Про Державну природоохоронну службу України” встановити перелік міжрегіональних територіальних органів Держекобезпеки.

Борис Малишев вважає, що повноваження підрозділів внутрішнього контролю мають бути детальніше виписані (бажано в окремій статті, адже зараз є лише згадка про них):

Важливо зазначити, що вони мають пряме підпорядкування Голові Держекобезпеки.

Пропонується детальніше виписати повноваження громадських рад при центральному апараті та міжрегіональних територіальних управліннях Держекобезпеки (стаття 21).

У статті 22, обговорюваного законопроекту вказано, що “Десять відсотків суми, що було стягнуто на користь держави в рамках позовів про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища підлягають зарахування до спеціального фонду Держекобезпеки та використовуються на фінансування”.

Борис Малишев наголошує: для того, щоб ця норма працювала, доцільно окремо вказати на повноваженнях та обов’язках (у визначених випадках) Держекобезпеки подавати такі позови. А також зазначити, яка методика визначення розмірів шкоди має використовуватися (наприклад, та, що затверджена самою Держекобезпекою). В протилежному разі позови будуть подаватися нерівномірно та з різними сумами відшкодування в однакових випадках. А це – корупційний ризик.

“Вважаємо за доцільне у законопроекті відобразити важливі положення Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 616), – сказав Борис Малишев. – Зокрема, покласти на Держекослужбу певні функції, пов’язані із передбаченим Концепцією запровадженням:

– громадського природоохоронного контролю у вигляді громадських інспекторів;
– здійснення планового контролю за суб’єктами, діяльність яких становить високий ступінь ризику для навколишнього природного середовища, і об’єктами, що становлять підвищену екологічну небезпеку;
– ведення державного обліку об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Експерти “Зеленого Фонду ” також наголошують, що задля усунення можливих зловживань з боку Держекобезпеки своїми контрольними функціями, слід визначити у законопроекті загальні засади проведення нею різних видів контролюючих заходів.

 

,
X