25% території міста Львів займають зелені насадження різної категорії. І якщо в західних країнах листя та гілки після прибирання парків та вулиць використовують для виготовлення поживного компосту, то в нас їх вивозять разом з побутовим сміттям на звалища або спалюють. Хоча фактично тим самим ми спалюємо гроші та важливі ресурси. Але так більше не буде.
Листя, квіти і ялинки – не палити, а компостувати
9 листопада виконавчий комітет ЛМР погодив запуск міської станції компостування органіки. Станція компостування органічних відходів у Львові працюватиме поряд із територією майбутнього заводу з переробки відходів, який будуватимуть на вулиці Пластовій, 13.
Як розповів директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря, ідею відкрити в нашому місті станцію компостування неодноразово пропонували львівські громадські організації та екоактивісти. За оцінками фахівців, площа зелених насаджень у межах міста становить майже 4,5 тис. га. На одного мешканця припадає близько 54 м кв. міських зелених насаджень. А ще ж є лісопарки навколо Львова. Це – десятки тисяч тонн органічних продуктів у вигляді опалого листя, гілок, трави, квітів – величезний ресурс, який пропадає.
«Ми розглянули можливість створення на цьому етапі станції компостування і підтримали її, адже це справді хороша ідея. А оскільки проект заводу перебуває на стадії проектування, цей задум легко втілити, що ми й робимо», – розповів пан Ноздря.
Уже наступного року поряд зі звичайними контейнерами для збору сміття у Львові з’являться ще й спеціальні для органіки. Туди можна буде скидати не лише опале листя, старі ялинки, зів’ялі квіти чи кімнатні рослини, які нині спалюють, а й органічні відходи з кухонь містян. Звичайно, тут важливою є культура мешканців нашого міста, які мусили б почати принаймні частково сортувати своє побутове сміття, відокремлюючи органіку. Але львів’яни завжди готові до нових і цікавих експериментів, тим паче, що так роблять в усій Європі, куди ми так прагнемо увійти. Тому готуватися до цього треба починати вже, іншого виходу немає. До того ж сортування сміття у всій Європі впливає на вартість послуги з вивезення непотребу: ті мешканці, які сортують відходи, платять менше.
Наразі у львівській мерії визначають потрібну кількість контейнерів та локації для збору органічних відходів у Львові. Всі контейнери будуть герметичними, а для забору таких відходів місто забезпечить спеціальну машину та регулярне миття контейнерів.
Процес компостування є абсолютно екологічним, його повністю контролюють. Якісний компост можна буде використовувати для підживлення паркових рослин. Це буде продукт, який можна застосовувати у фермерських господарствах, для підживлення городів, парків та садів. Нині такий фасований компост, привезений з Польщі, продають у садових центрах.
У Польщі старе листя та лушпайки – то добрий бізнес
Щоб зрозуміти, як працює станція компостування на практиці, ЛКП «Зелене місто» запропонувало львівським журналістам ознайомитись із роботою такого підприємства в польському місті Познані, де проживають приблизно 500 000 мешканців.
Одразу зазначу, що особисто мене вразили порядок і чистота на цьому міні-заводі. Якщо взагалі можна говорити про чистоту там, де навколо відходи.
Цю станцію компостування призначено для обробки зелених біодеградованих відходів, які є результатом роздільного збирання, запровадженого на території міста. Саме тут завдяки цьому комплексу відбувається переробка різних органічних відходів.
Цей заклад приймає органічні відходи лише з Познані. До речі, 100% власником станції є місто. Окрім того, що вона здійснює свою екологічну функцію, це ще є й непоганий бізнес-проект, оскільки виробляє затребувану на ринку продукцію – компост.
Як зазначив Вальдемар Вітковський, представник компанії, що здійснює обслуговування виробничого комплексу станції компостування в Познані, там працюють лише сім робітників. Процес компостування має кілька етапів. Матеріал привозять сюди спецмашинами. Спочатку розривають пакети з біовідходами, подрібнюють їх та вилучають сміття, яке не належить до органічних відходів.
Далі розпочинається перший етап – завантаження у величезні герметичні бункери для ферментації. Ферментація триває три тижні та стільки ж – процес активного компостування, тобто збагачення киснем. Після цього чотири тижні відбувається етап дозрівання матеріалу. Згодом готовий матеріал подрібнюють, фасують та спрямовують на продаж у торгові мережі як добриво для садів, городів тощо.
По суті, процес доволі простий, подібний до того, як це все проходить у природних умовах. Але на станції все штучно пришвидшено в сотні разів. До речі, в Познані, крім самого компосту, з біовідходів також видобувають біогаз і тепло. Але ці європейські «вимахони» збільшили вартість станції компостування на 4 млн грн. Львівська станція не матиме цих «додатків», тому її вартість буде в кілька разів нижчою. Бюджет Львова може собі дозволити таку ціну заради поліпшення екологічної ситуації в місті.
Й у Львові буде, як в Європі
Як зазначає директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря, населення Львова є в півтора разу більшим, аніж у Познані, хоча за територією обидва міста однакові. 30% сміття, яке формується на території Львова, – це харчові та зелені відходи. Після будівництва станції вони не потраплятимуть до змішаних відходів, їх збиратимуть окремо й перетворюватимуть на корисний натуральний компост.
«Ми враховуємо чималу кількість парків та зелених зон. Наразі плануємо об’єм нашої станції компостування – 30 тисяч тонн на рік. У нас однакові з поляками підходи у визначенні кількостей органічних відходів. Плануємо застосовувати прості й перевірені технології компостування, які легко масштабуються, залежно від того, яку кількість органіки збиратимуть. Якщо кількість зелених відходів у місті більш прогнозована, то кількість зібраної органіки від населення збільшуватиметься поступово. За потреби ми зможемо удвічі збільшити потужність львівської станції компостування», – розповідає директор ЛКП «Зелене місто».
Паралельно, як наголощує Вадим Ноздря, у Львові розвиватимуть систему роздільного збору кухонних відходів від населення, щоб додавати їх до загальної біомаси, яку перероблятиме станція.
«Станція компостування на вулиці Пластовій, поруч із майбутнім сміттєпереробним заводом, доповнить систему поводження з переробки відходів у Львові. Ми зможемо отримувати від населення максимально посортовані відходи, відповідно, навантаження на майбутній переробний завод буде меншим і він працюватиме ефективніше. Крім того, ми передбачаємо розширення можливостей львівської станції компостування. Зокрема, йдеться про добування біогазу. Однак спочатку нам потрібно запустити загалом цей процес, налагодити систему поводження з відходами в місті, розвивати й удосконалювати її», – оптимістично говорить директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.
Він також зазначає, що вироблений на станції компост можна буде використовувати для рекультивації Грибовицького сміттєзвалища: не доведеться звідкись возити й купувати родючий шар ґрунту. Це також здешевить і саму рекультивацію. Планують, що запрацює станція компостування у Львові вже в першій половині наступного року.
Фото автора
Андрій БОЛКУН, Leopolis.news