Вересень 28, 2018 Бекетов Назар

Грузія проти пластику. А Україна?

Вслід за низкою країн ЄС, Грузія з 1 жовтня приймає заборону на виробництво, імпорт та реалізацію поліетиленових пакетів товщиною менше 15 мікрон. Нові норми приймаються з метою зниження забруднення довкілля.

У рамках нової політики охорони навколишнього середовища, уряд Грузії з квітня 2019 року також заборонить виробництво, імпорт і реалізацію поліетиленових пакетів будь-якої товщини. Буде дозволено лише біодеградуючі пакети. Дані нововведення поетапно забезпечать максимальне вилучення з ужитку Грузії одноразових поліетиленових пакетів.
Україна поки що, вочевидь, не усвідомлює всього жахіття проблеми, пов’язаної із пластиком та сміттям загалом. Адже на законодавчому рівні це питання піднімається вкрай мляво. Щоправда, з початку 2018 року в Україні запрацювала норма закону “Про відходи”, яка забороняє захоронення на полігонах неперероблених відходів і зобов’язує сортувати і переробляти сміття.

Голова ГО “Всеукраїнська організація “Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф” Максим Фролов зазначає, що національна стратегія поставила амбітні цілі:

У 2025 році Україна має захороняти на полігонах не більше ніж 50% об’єму відходів, які захороняє сьогодні. Решту – на переробку. А до 2030 року лише 30% відходів має поїхати у якості залишкових відходів на полігони.

Відрадно, що громадськість не стоїть осторонь важливих екологічних питань. Все більше ініціативних груп формується навколо проблеми забруднення навколишнього середовища. Для прикладу у Львові в межах IV Міжнародного Екофоруму “Вода та Енергія” на публічній дискусії “Національна стратегія управління твердими побутовими відходами України” було підняте питання про ефективну модель поводження з відходами, сучасні стандарти та міжнародний досвід.

Одним з найважливіших аспектів національної стратегіє є розбудова системи роздільного збирання відходів, тобто це питання розбудови міської інфраструктури. Будівництво сортувальних ліній з переробки відходів – це також один із найважливіших заходів. У всіх європейських великих містах, де ефективно працює система роздільного збору, весь роздільний збір обов’язково їде на досортування, формування товарних партій, на муніципальні комплекси переробки відходів, яких в нас також поки що немає. Обов’язковим заходом є створення центрів альтернативних ремонтно-будівельних відходів, створення об’єктів з виробництва альтернативного палива так званого RDF, а також будівництва регіонального полігону, який має бути облаштований сучасною інженерною спорудою в кожному регіоні, для потреб кожного міста та області.

Максим Фролов наголошує, що окрім стратегії управління відходами, повинні прийматись кроки на скорочення таких відходів.

Оскільки пластикові пакети – один з найнебезпечніших видів відходів, на них слід звернути особливу увагу. І саме на законодавчому рівні врегулювати це важливе для екології планети питання, – зазначив голова фонду.

Все більше країн, розуміючи дану проблему, вводять заборону на виробництво та розповсюдження виробів із пластику. За даними ООН, понад 60 країн запровадили заборону на використання одноразових пластикових пакетів або додаткові збори за це. ООН закликала до глобальної заборони одноразових пластикових пакетів до 2022 року. За оцінками агентства ООН з навколишнього середовища, щороку в світі використовують 5 трлн пластикових пакетів.

Найбільше через пластикові відходи страждає світовий океан, де на даний час накопичилось близько 149 мільйонів тонн пластику.

Найбільше пластикових відходів потрапляють до океану з азійських країн – Китаю, Індонезії, Філіппін. Проте й розвинені країни залишають чимало пластикового сміття. Наприклад, середньостатистичний мешканець США щороку залишає приблизно 120 кг пластикових відходів, в Британії ця цифра сягає 76 кг, а в Швеції – 18 кг.

У грудні 2017 року 193 країни зобов’язалися дотримуватися плану ООН щодо зупинки потрапляння пластикових відходів в океани. Але поки що ці зобов’язання не є юридично обов’язковими.

Американські вчені порахували, що загальні обсяги пластику, який був виготовлений людством, становить 8,3 млрд тонн. Слід зазначити, що ця маса була виготовлена впродовж останніх 65 років. 8,3 млрд тонн – це, до прикладу, 25 тисяч нью-йоркських хмарочосів “Емпайр-Стейт-Білдінг” або мільярд слонів.

У світі стільки пластикового брухту, що ним можна заповнити вщент таку країну, як Аргентина. І що особливо лякає, що впродовж найближчого десятиліття кількість пластику в морях та океанах може збільшитися втричі, якщо не вжити рішучих заходів.

, ,
X