Вересень 24, 2018 Бекетов Назар

Підроблені пестициди. Чому в небезпеці кожен з нас?

Кримінальний бізнес фальсифікованих пестицидів входить у десятку лідерів за рівнем прибутковості. Лише українські аграрії щороку витрачають понад 2 млрд доларів на агрохімію та застосовують 100 тис. тонн засобів захисту рослин для збереження своїх врожаїв. Приблизно чверть з них є підробкою, а в роздрібній торгівлі, дрібному фасуванні фальсифікат сягає 80—90%. Охочих поживитися за чийсь рахунок вистачає, а страждають від цього екологія, комахи, тварини та люди.

Тетяна Сушко, виконавчий директор Спілки пасічників, в одному з інтерв’ю ЗМІ розповіла, що цього року від неякісних хімікатів для оброблення рослин за попередніми підрахунками загинуло 35—40 тисяч бджолосімей, таким чином, фінансові втрати пасічників сягнули щонайменше 100—120 млн гривень. Агрохімію виробники вносять щороку, чому цьогоріч питання постало так гостро?

Навесні та влітку органам СБУ та прокуратури вдалося виявити кілька потужних каналів постачання великих партій неліцензованих засобів захисту рослин. У Броварах правоохоронці накрили фірму, яка реалізувала контрабандні препарати для агровиробників. Компанія продавала продукцію під виглядом європейських препаратів, а насправді вони виявилися китайськими підробками. Наприкінці червня СБУ перекрила канал постачання з Китаю засобів захисту рослин невідомого походження, які завозили в Україну під виглядом ліцензованих європейських препаратів. Правоохоронці вилучили масштабну партію — 150 тонн пестицидів на загальну суму майже 18 мільйонів гривень. Відомо, що контрабандний вантаж реалізовували по всій Україні. «Фактично порушники здійснювали торгівлю препаратами, які не дозволені до ввезення і не проходили обов’язкової державної реєстрації в Україні. В процесі митного оформлення до декларації вносили недостовірні дані, нібито ЗЗР виготовлені на території Європейського Союзу та мають держреєстрацію. А співробітники митних та екологічних органів умисно не бачили невідповідності у препаратах, які ввозили під виглядом якісних ЗЗР», — повідомив радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол.

Директор департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Андрій Челомбітко вважає, що збільшення обороту фальсифікованих препаратів було спровоковано запровадженням мораторію на перевірки суб’єктів господарювання. «Це не лише дуже негативно позначається на репутації України як надійного партнера в товарообігу якісної продукції рослинного походження, а й завдає непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей», — зазначив він під час прес-конференції, що була присвячена питанням фальсифікованих пестицидів.

«Є два шляхи проникнення фальсифікату — імпорт і внутрішнє виробництво, — розповідає Михайло Малков, міжнародний консультант «Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО)» в Україні. — Внутрішнє виробництво безпосередньо залежить від механізму збору та утилізації тари. Іноді фермери продають порожню тару за готівку. Досить часто трапляються випадки продажу прострочених пестицидів, які так само є відходами. Величезною проблемою також є контрабанда».

Експерт вважає, що одним із дієвих методів боротьби з тіньовим ринком є обмеження кількості точок входу імпортованих пестицидів до України. «Це неправильно, коли такі речовини, як пестициди, може розмитнювати кожен митний пункт, — наголошує Михайло Малков. — У нас немає легально діючих потужностей зі знищення пестицидів. Поки що Міністерство екології та природних ресурсів України не видало жодного дозволу на транскордонні перевезення хімічних відходів з метою утилізації їх за кордоном».

Окрім цього, експерт звертає увагу на зростання онлайн-продажів. Часто такі торгові майданчики можуть продавати нелегальну хімію. Особливо це стосується аукціонних сайтів. Інтернет-магазин є лише верхівкою айсберга. Фізичні особи, котрі залишають там свої контактні телефони, не є власниками товару, великі партії якого зберігають на нелегальних складах. Із продажами контрафакту через Інтернет можна боротися, лише враховуючи культуру споживачів. Оригінальні засоби захисту за низькою ціною через сайти не продаються.
Найбільше підроблюють препарати, які «знають». Тож що більше на ринку «старих» пестицидів, то більшою буде і частка фальсифікату, адже добре відомі продукти легше підробити й продати. Ситуацію ускладнює ще й те, що на ринку ось уже три роки заблокована реєстрація нових препаратів. Ще наприкінці 2016-го народні депутати внесли лобістську правку в законопроект про дерегуляцію для бізнесу. В результаті агровиробники залишилися без інноваційних препаратів для захисту свого врожаю. Аграріїв позбавили вибору. Не матиме його зовсім скоро і український споживач, бо отримає продукцію менш якісну та менш екологічну.

Нині у Верховній Раді зареєстрований законопроект № 6606, що пропонує дозволити ввезення препаратів для проходження державних випробувань в Україні. Його підтримують аграрні асоціації, Міністерство аграрної політики та продовольства, міжнародні організації. Наразі від депутатів залежить, чи матимемо ми більш безпечні харчові продукти, чи й далі агровиробники послуговуватимуться «застарілими» пестицидами.

Джерело: http://www.golos.com.ua/article/307773

, , ,
X