За перші півроку роботи пілотний проект зібрав понад 160 тон відходів, що становить близько 20-25% відходів упаковки у місті, де він проводився.
Пілотний проект з роздільного збирання твердих побутових відходів, який реалізується у Вишгороді на основі принципів розширеної відповідальності виробника (РВВ), підбив підсумки піврічної діяльності, та довів, що європейська модель збирання та повернення в економіку відходів упаковки як вторинної сировини, може бути цілком ефективною в Україні.
Про це йдеться у прес-релізі Української Пакувально-Екологічної Коаліції (УкрПЕК).
“Розширена відповідальність виробника (РВВ) як метод фінансування та організації збирання і переробки відходів упаковки та інших товарів, які стають відходами, успішно застосовується в Європейському Союзі та інших країнах світу. Незважаючи на те, що в Україні наразі немає відповідного законодавства (є лише Національна стратегія управління відходами, де передбачена РВВ), група українських виробників упаковки та товарів в упаковці з власної ініціативи започаткувала пілотний проект із впровадження РВВ у м. Вишгород. До ініціаторів проекту належать «Кока-Кола Беверіджіз Україна», PepsiCo Україна, Tetra Pak, «Елопак-Фастів» та «Кен-Пак (Україна)», які є членами Української Пакувально-Екологічної Коаліції (УкрПЕК). Головна складова системи РВВ – виробники за власні кошти (за рахунок внесків) налагоджують систему збирання використаної мешканцями упаковки та забезпечують її гарантоване потрапляння на переробку у вигляді вторинної сировини і при цьому кошти з державного чи місцевого бюджетів не залучаються”, – йдеться у повідомленні.
Як наголошується у прес-релізі, за перші півроку роботи пілотного проекту поряд з сірими контейнерами для змішаних побутових відходів були встановлено 99 жовтих контейнерів для пластикових пляшок, паперу, картону, картонної упаковки з-під напоїв та 78 контейнерів для скляної тари. Паралельно розпочалася інформаційна кампанія для населення, метою якої є спонукання мешканців сортувати відходи: скло у зелений контейнер, а решту упаковки і матеріалів – у жовтий; натомість все інше змішане сміття – у звичний сірий контейнер, який, як і раніше, вивозить комунальне підприємство. Громада, відповідно, сплачує тільки за вивіз відходів із сірого контейнера.
За перші півроку роботи пілотний проект зібрав понад 160 тон відходів, що за аналітичними оцінками Української Пакувально-Екологічної Коаліції становить близько 20-25% відходів упаковки, яка утворюється у місті. Проект розраховано на 5 років і його завданням є щорічне підвищення норми збирання відходів упаковки до 50%.
Українська Пакувально-Екологічна Коаліція від імені компаній-виробників уклала договір з МПП «Рада», яке має сортувальні потужності у місті Буча та парк спецтехніки, за допомогою якої збирає відходи з жовтих та зелених контейнерів, досортовує їх та відправляє як вторсировину на переробку українським підприємствам, які виготовляють з цих матеріалів нову упаковку або різноманітну продукцію. Наприклад, відходи скла потрапляють на Гостомельський склозавод ПрАТ «Ветропак», який виробляє з них нову склотару.
Як зазначили організатори проекту, в Україні працюють десятки заводів, які використовують вторсировину для виготовлення скла, картону, виробів з ПЕТ (тканини, синтепон тощо), пластмасових виробів. Ці заводи відчувають дефіцит вторсировини і деякі з них змушені закуповувати її за кордоном.
За словами Анни Таранцової, заступника голови УкрПЕК, пілотний проект дозволить зрозуміти, як саме вибудувати відносини з усіма учасниками системи РВВ: між виробниками, з органами місцевого самоврядування, з організаціями, що займаються збором, сортуванням та переробкою відходів, з населенням, яке має призвичаїтися сортувати відходи. Завдяки цьому також можна виробити схему відносин з фіскальними органами, адже діяльність організацій РВВ є неприбутковою. «Рано чи пізно РВВ стане обов’язковою в Україні, як вона обов’язкова в ЄС, і відповідальний бізнес в Україні повинен бути готовим до цього. Відповідальний бізнес вже сьогодні підтримує ідею запровадження РВВ в Україні, оскільки вважає цей підхід найбільш справедливим, ринковим та ефективним», – сказала Анна Таранцова.
На прикладі пілотного проекту зрозуміло, що система РВВ може бути успішно втілена в Україні, як і система роздільного збору відходів, а населення готове розділяти відходи. За результатами опитування переважна більшість мешканців Вишгорода погодилася з тим, що відходи треба сортувати. Необхідна лише відповідна нормативна база, як те передбачено, затвердженою у листопаді 2017 р. Кабміном, «Національною стратегією управління відходами». Зазначимо, що проект закону № 4028 «Про упаковку і відходи упаковки», у якому пропонується впровадити успішну європейську практику РВВ, вже довгий час знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.