Продовження резонансної справи забруднення річок Кам’янка та Тетерів: екологи оприлюднили результати досліджень

24 Червня, 2018 admin

Продовження резонансної справи забруднення річок Кам’янка та Тетерів: екологи оприлюднили результати досліджень

Результати ініційованих активістами міста досліджень можливих забруднень річок місцевого значення оприлюднила Державна екологічна інспекція у Житомирській області.
Результати досліджень річок Кам’янка та Тетерів
Як вже повідомлялось раніше, 11 червня 2018 року на телефон «Гарячої лінії» Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшло звернення, щодо забруднення річок Кам’янка та Тетерів. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області було здійснено виїзд та в присутності громадськості здійснено обстеження вищезазначених річок. Обстеження річки Кам’янка проводилось від вул. Богунської до гирла. На даному проміжку знаходяться три КНС КП «Житомирводоканал» та випуск №1 КП «Експлуатація штучних споруд». Несанкціонованих та аварійних скидів виявлено не було.
Також було виявлено місце ймовірного забруднення в місці витоку р.Кам’янка в р.Тетерів. Вода на поверхні річки мала синьо-зелений колір. В ході обстеження були відібрані проби води з річок Кам’янка та Тетерів, а саме: з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд», річка Кам’янка, вище та нижче випуску №1, р. Кам’янка – гирло (місце ймовірного забруднення) та річки Тетерів вище, нижче гирла р. Кам’янка. Результатами лабораторних досліджень відібраних проб з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд» зафіксовано перевищення нормативів гранично-допустимих скидів по наступним показникам: азоту амонійному в 20 раз, ХСК в 5,8 раз, БСК5 в 11,2 раз, фосфатам в 4,7 раз, вода світло-зеленого кольору з фекальним запахом. Внаслідок чого, у р. Кам’янка у створі нижче випуску №1 порівняно зі створом вище зафіксовано збільшення вмісту наступних показників: ХСК, БСК5 та фосфатів в 2 рази.
Результати досліджень за фізико-хімічними показниками у пробі води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення зафіксували високий вміст таких показників, як: ХСК – 176 мгО/ дм3 та БСК – 22,2 мгО/ дм3, проте вміст розчиненого кисню достатньо високий та становить 10,2 мгО/ дм3. Слід зазначити, що для водних об’єктів комунально-побутового призначення (в межах населеного пункту) на даний час відсутні нормативи гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
За даними лабораторних досліджень Держекоінспекції, якість води у р. Тетерів у створі нижче гирла р. Кам’янка у порівнянні зі створом вище суттєвого впливу за фізико-хімічними показниками не виявлено. Разом з тим, відібрана проба води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення була направлена в Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Мінприроди в місто Харків для мікробіологічних досліджень.
Даними дослідженнями встановлено, що у наданій пробі води р. Кам’янка в м. Житомир присутній фітопланктонний комплекс переважно з наявністю нитчатих синьо-зелених водоростей роду Anabaena. Водорості цього роду не є токсичними, але вони можуть спричинити цвітіння води у водному об’єкті. При цьому біомаса концентрується у поверхневому шарі води, призводячи до зміни його кольору та до появи піни. На користь наявності процесу цвітіння на даній конкретній ділянці р. Кам’янка свідчить також високий рівень вмісту кисню в пробі та ХСК . Масовий развиток представників роду Anabaena у фітопланктоні характерний для початку літнього періоду в євтотрофних водних об’єктах. Процесу цвітіння води сприяє наявність застійних зон у водному об’єкті. Разом із вказаними водоростями у планктонному комплексі виявлено також окремих представників хлорококкових, діатомових та кріптофітових водорослей, а також різних представників зоопланктону. Останнє свідчить про відсутність у пробі значних кількостей токсичних речовин, що підтверджується виміряними в Аналітичному центрі УКРНДІЕП методом атомно-абсорбційної спектрометрії концентраціями металів (мідь –менше 0,002 мг/дм3; хром –0,0014 мг/дм3; нікель – менше 0,005 мг/дм3; залізо – 0,17 мг/дм3) та результатами хроматомасспектрометричного дослідження, в екстрактах проби (екстрагенти: метилен хлористий та гексан) ідентифіковано незначні кількості переважно неполярних вуглеводнів насичених, ненасичених та ароматичних рядів, що пов’язано із наявністю в пробі слідів нафтопродуктів.
,